Відкриті торги не з 200 тисяч, а з 500 тисяч гривень! Готові?

І знову зміни в закупівельному законодавстві

Зовсім недавно ми опрацьовували новели до Закону України «Про публічні закупівлі»,  що були внесені згідно із Законом № 1530 -ІХ від 03.06.2021.

І вже маємо новий законопроект, згідно з яким знову пропонується внести численні зміни до законодавства у сфері закупівель. Знову буде відкореговано ряд статей Закону, а окремі з них будуть викладені в новій редакції. Крім того, планується запровадження деяких нових основних термінів.

От саме з них і почнемо огляд змін, які запропоновані новим законопроектом.

Може зазнати змін стаття 1 Закону – окремі основні терміни будуть уточнені, а також запроваджені нові, такі як:

‑ «зарезервований контракт» ‑ договір про закупівлю, що укладається за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог статті 20¹ цього Закону; Мабуть, цікаве нововведення, якщо потребує введення в Закон нової статті.  

‑ «номенклатурна позиція предмета закупівлі» – конкретне найменування одиниці товару/послуги, що закуповується в рамках предмета закупівлі;

Згідно з законопроектом, відкриті торги починатимуться не з 200 000, а з 500 000 гривень.

Зазнає змін частина сьома статті 3: абзац третій пункту 3 буде викладено наступним чином: 

оскарженням до органу оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, якщо загальна вартість предмета закупівлі не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;”.

Тобто укласти договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі можливо, якщо тендер оскаржується як після розгляду, так і після оцінки тендерних пропозицій.

А що нового у статті 11 стосовно уповноважених осіб? Частину десяту, де йдеться про дії Уповноваженої особи, пропонується доповнити пунктом 3² такого змісту:

здійснює організацію та проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, у тому числі забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог частини третьої статті 3 Закону, у випадку якщо уповноважену особу визначено відповідальною за проведення таких закупівель;

Зміни до статті 12 Закону стосуються посилення захисту інформації, кібербезпеки, а саме, що в електронній системі закупівель повинна бути створена комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Захист інформації та кібербезпека в електронній системі закупівель забезпечуються адміністратором електронної системи закупівель з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації та кібербезпеки.

А ось стаття 14, яка стосується проведення спрощених закупівель буде викладена в новій редакції. Так, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, крім іншого, має містити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені пропозиції, а також вимоги до учасників (у разі необхідності). Замовник може встановити одну або декілька вимог до учасника. (Під вимогами до учасника маються на увазі всім відомі кваліфікаційні критерії, за винятком фінансової спроможності).

Може зникнути одна із переваг для замовника при проведенні спрощених закупівель: якщо раніше замовник лише мав право вказати в оголошенні про можливість надання еквівалентів, то за новою редакцією він буде зобов’язаний це зробити.

Розширені підстави для відхилення замовником пропозиції у спрощеній закупівлі, зокрема, замовник відхиляє пропозицію, якщо переможець не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності), якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.

Але з тексту виключена одна із останніх змін до Закону – що замовник може відхилити пропозицію учасника, що двічі протягом року відмовився від підписання договору.

Щодо строку укладення договору в результаті проведення спрощеної закупівлі, то у випадку обґрунтованої необхідності він може бути продовжений до 60 днів (зараз не більше 20 днів).

Частину третю статті 17 - Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі - пропонується викласти наступним чином:

Учасник процедури закупівлі у спосіб, реалізований в електронній системі закупівель, під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених частиною першої цієї статті.

Спосіб надання учасником процедури закупівлі підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності відповідно до абзацу другого частини другої цієї статті визначається замовником.

Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 10 і 12 частини першої цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

А також вносяться зміни до шостої та сьомої частини статті 17:

6. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (крім переможця процедури закупівлі, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 10 і 12  частини першої цієї статті.

7. У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених пунктами 2,  4, 8, 9, 11 частини першої цієї статті.”.

Щодо оскарження процедур закупівель пропонується у статті 18 абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

“Суб'єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги”, шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається у повному обсязі інформація, передбачена частиною п'ятою цієї статті.”;

Це означає, що ми отримаємо електронізацію скарги, яка дозволить легкий пошук в системі по визначеним критеріям скарг та відповідних рішень до них.

Крім того, суб’єкту оскарження/замовнику доведеться оприлюднювати рішення суду у разі оскарження рішення органу оскарження, прийнятого за результатами розгляду скарги, протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили. Буде доповнено частину двадцять третю.

Пропонується включити до Закону статтю 20-¹ ‑ Умови застосування відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту.

Суть пропонуємих змін полягає в тому, що тендерні пропозиції на участь у відкритих торгах для укладення зарезервованого контракту зможуть подавати лише підприємства, що засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Учасники закупівлі серед іншого, повинні будуть надати відповідний дозвіл у складі тендерної пропозиції.

Зазнає змін також стаття 41.

Частина четверта  викладена наступним чином:

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків:

визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;

перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;

зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань замовника та/або переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.”;

Тобто, факт зміни найменування вже не буде так хвилювати учасників закупівлі.

І звичайно не омину огляд розділу «Прикінцеві та перехідні положення», що стосується так званих коронавірусних закупівель.

Запропоновані зміни до пункту 3-1 передбачають, що закупівля товарів та послуг необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), має здійснюватись виключно із застосуванням спрощеної закупівлі та/або з використанням електронного каталогу, незалежно від вартісних меж такої закупівлі.

Перелік таких товарів і послуг буде затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Отже, можливо отримаємо переліки товарів та послуг і для прямих договорів, і для спрощених закупівель та/або з використанням електронного каталогу.

Такі нововведення, та ще окремі, так би мовити, «точечні» зміни нам пропонує законопроект, підготовлений Уповноваженим органом.

Вдалих закупівель і долучайтесь до обговорення змін!