За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб, пов'язаних з курінням, помирає близько 130 тисяч осіб. Тютюнові компанії намагаються всіляко “підсадити” молодь на шкідливу для здоров’я залежність, яка дасть у майбутньому тютюновій індустрії заробляти ще більше. Якщо раніше основною продукцією були сигарети, то тепер тютюнові виробники намагаються популяризувати небезпечну для життя продукцію за допомогою сучасних технології, таких як електронні сигарети, тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), бездимні продукти тощо. Такі експерименти з новими продуктами дають можливість шукати лазівки у законодавстві, в тому числі податковому, і підсумку - отримати податкові та маркетингові преференції. Законодавчі зміни, які вигідні тютюновим компаніям, за допомогою бізнес асоціацій та “лобістів” тютюнова індустрія намагається проштовхнути через Верховну Раду, а норми, які сприяють поліпшенню здоров’ю, - загальмувати або послабити, що дає змогу залучити більше споживачів шкідливої тютюнової продукції.
Саме тому громадськість, зокрема ГО «Життя» у партнерстві з ГО «Антикорупційний штаб» та ГО «Центр демократії та верховенства права», намагається відстежувати та щороку номінує народних депутатів, дії яких мають ознаки відстоювання інтересів тютюнової індустрії ціною здоровʼя населення на антипремію “Золота коса”.
29 березня були оголошені переможці Золотої Коси 2023. До трійки увійшли: Ніна Южаніна — нагороджена Золотою косою; Мар’ян Заблоцький — отримав Срібну косу; Галина Янченко — здобула Бронзову косу. До топ-5 призерів також увійшли Арахамія Давид Георгійович (4 місце), 5 місце розділили на двох Мотовиловець Андрій Вікторович та Санченко Олександр Володимирович. Пропоную детальніше ознайомитись з парламентськими тенденціями.
В порівнянні з іншими роками просування тютюнової індустрії у парламенті у 2023-у році мало невелику активність. Загалом наша увага була прикута до двох законопроєктів.
Перший проєкт Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів" стосувався заборони продажу сигарет в duty-free, що було джерелом нелегальної торгівлі (законопроєкт № 9315). Відомо, що підакцизні товари можна купувати у вільних зонах Duty-free за зниженою ціною, тобто без додаткових акцизів. Це дозволяло недобросовісним виробникам не платити податків до державного бюджету. Часто така тютюнова продукція продавалась поза місцями продажу duty-free, що свідчило про вихід на нелегальний ринок. Найактивнішою прихильницею залишення цієї схеми, яка ініціювала декілька важливих поправок (№ 18; № 38), якими нібито обмежувала продаж, але фактично залишала існування цієї тіньової схеми, була членкиня Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, представниця “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна.
Другий проєкт стосувався внесення змін до Закону України “Про рекламу” (законопроєкт №9206). Проєкт містив поправку № 174, яка передбачала заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння в місцях роздрібної торгівлі. У багатьох європейських країнах ви можете купити цигарки, але вони ніколи не будуть знаходитись на видному місці, з підсвіткою, а тим паче в роздрібних точках продажу біля шкіл. Загалом понад 50 держав у світі заборонили викладку тютюну в місцях торгівлі. Ця прогресивна норма могла бути прийнята парламентом та зберегти здоров’я мільйонам українських дітей, які є мішенями тютюнової індустрії. Комітет підтримав прийняття цієї норми з огляду на те, що за даними ВООЗ 63% дітей у віці 13-15 років наражаються на тютюнову рекламу в місцях торгівлі, а ризик початку куріння для них на 64% вищий. Проте під час голосування у другому читанні народний депутат від Політичної партії “Слуга Народу”, член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький виставив її на підтвердження в залі, а голосування народними депутатами не набрало достатньої кількості голосів. Саме це голосування яскраво засвідчило наміри депутатів, які зацікавлені в комерційних інтересах тютюнових компаній більше, ніж у захисті здоровʼя дітей та молоді.
Голосування здійснювалось за поправку № 174 і після цього за законопроєкт в цілому. Мар’ян Заблоцький проголосував проти, частина депутатів не голосували за поправку або утримались від голосування (Задорожній Микола, Костюх Анатолій, Лічман Ганна, Мазурашу Георгій, Мотовиловець Андрій, Павлюк Максим, Петруняк Євген, Рєпіна Елла, Яковлєва Неллі, Янченко Галина), чи вийняли картку для голосування, хоча відразу через декілька хвилин голосували за законопроєкт в цілому (Ар’єв Володимир, Железняк Ярослав, Олександр Санченко). Це голосування свідчить про наміри провалити прогресивні норми, які вигідні тютюновій індустрії.
Аналізуючи номінацію “Золоте гальмо”, протягом 2023 року найбільшу увагу звернула на себе державна установа “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (керівники Мельниченко Олександр та Цівкач Сергій), яка сприяє залученню інвестицій в Україну. Цим механізмом одними із перших вирішили скористатися тютюнові компанії. Юкрейнінвест повідомила про сприяння компанії Philip Morris International для розвитку виробництва та продажу українцям своєї наркотичної продукції. Після подання ГО «Життя» заяви до Кабінету Міністрів України та РНБО згадки про співпрацю з PMI на сайті держустанови зникли.
Найгучніше медійне розслідування року пов’язане з головою фракції “Слуга Народу” Давидом Арахамією. В статусі народного депутата України та Голови фракції "Слуга Народу" Арахамія безоплатно користувався автомобілем бізнесмена Бориса Кауфмана, власника ТОВ "Тедіс Україна" (монопольний дистриб'ютор тютюнових виробів). У коментарі для медіа Арахамія заявив про дружні звʼязки з Борисом Кауфманом. Такі зв’язки можуть допомагати тютюновій компанії отримувати законодавчі преференції від Верховної Ради.
Незважаючи на воєнний стан, обмежену публічність роботи Верховної Ради у 2023 році громадським організаціям вдається відстежувати кожен рух народного депутата, який відстоює інтереси тютюнової індустрії. Нагадаємо, що у статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році, є обов’язок захищати політику охорони громадського здоров'я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії та осіб, повʼязаних з нею. Чинне законодавство однозначно визначає пріоритетність політики у сфері охорони здоров'я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю.
Новим етапом протистояння національних інтересів і надприбутків тютюнових компаній став Урядовий законопроєкт №11090 щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, який попри необхідне підвищення акцизів, пропонує надати податкову преференцію для окремих тютюнових виробів з чого найбільше виграє компанія - міжнародний спонсор війни. Хто і як з депутатів і урядовців діяв в інтересах тютюнової індустрії всупереч національним інтересам ви дізнаєтеся у Золотій Косі 2024.
