Відбудова розпочнеться не завтра, а почалась ще вчора
Офіс Президента, Уряд, профільні нардепи вже кілька місяців декларують принципи прозорої відбудови. Багато розмов навколо цього було і в Лугано. Але ключове слово — “декларують”. Насправді, витягнути дані про витрати бюджетних коштів на відновлення інфраструктури складно навіть заднім числом. Це ще раз підтверджує, що відкриті дані та підзвітність витрат бюджетних коштів не на часі.
Приміром, із резервного фонду на відновлення громад Житомирщини, які найбільше постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, Уряд виділив 100 мільйонів гривень. Попри те, що обстріли, і як наслідок руйнування, тривають щодня, влада вже активно взялася за відбудову там, де це можливо. Заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко чи не щодня на брифінгах звітує про відновлені об'єкти по всій Україні.
До прикладу на брифінгу 2 вереснящодо ситуації на Житомирщині він заявив, що в області вже повністю відновили понад 719 пошкоджених війною об’єктів: 554 об’єкти приватної забудови, 48 багатоповерхівок, 34 дитячі садочки та школи, 20 об’єктів ЖКГ, 14 адміністративних будівель, 11 закладів охорони здоров’я, 9 закладів культури та дозвілля, 3 заклади вищої освіти. Більшість цих об’єктів можна побачити на Карті Руйнувань.
Ми з командою "Антикорупційного штаб" звернулись до Житомирської ОВА з проханням надати перелік цих 719 об'єктів, вказавши суми та джерела коштів, витрачених на ремонт. Такий перелік ОВА надіслала, однак щодо коштів відповідь була узагальненою. Тож на сьогодні сума витрачених грошей на кожен вказаний будинок чи школу громадськості невідома.
Хоча і Уряд, і місцеві бюджети вже не перший місяць фінансують відновлювальні роботи, але через відсутність прозорих механізмів відслідкувати їх рух неможливо.
На своїх традиційних брифінгах розповідаючи про відновленні об‘єкти Кирило Тимошенко нічого не говорить про суб‘єкти. Посадовець використовує безособові дієслова — «відновлено», «завершено роботи» тощо. Це видно і на інфографіках, якими він супроводжує виступ. Не дивно, бо серед повноважень Офісу Президента України немає такої діяльності.
Цікаво дізнатись, хто саме відновив ці сотні будинків, шкіл та лікарень? Яким коштом?
Житомирщина: що кажуть місцеві
Житомирська ОВА в своїй відповіді на запит не приховує, що є об‘єкти, відновлені зусиллями і «власним коштом громадян». Посадовці зазначили, що Житомирській обласній військовій адміністрації виділено 100 млн грн на ліквідацію наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури постраждалих населених пунктів. Також об'єкти відновлюються за рахунок обласного бюджету, місцевих бюджетів та “власним коштом громадян”.
У переліку — пять сотень приватних будинків різних громад. Це і сам Житомир, і Малин, і Овруч. А ще Чуднів, Коростень та десятки сіл.
У мережі мені вдалося знайти власників відновлених будинків із цього переліку. Із їхніх слів можна зробити висновок, що влада відновлює житло з мінімальними руйнуваннями — вибиті вікна, пошкоджений дах тощо. За капітальний ремонт поки що ніхто не брався. Здебільшого відновлюють розбиті вікна та пошкоджені дахи, на руки ніхто з постраждалих компенсації не отримував. Цікаво, що жоден із моїх співрозмовників не знає, за які кошти відновили їхній будинок та в яку суму це обійшлося. Багато хто вкладав ще й власні кошти у ремонт або планує це зробити.
Відновлення Житомирщини у Prozorro
Із початку повномасштабного вторгнення через систему Prozorro на Житомирщині уклали договорів на 917 млн грн на ремонтні роботи.
Третину (387 млн грн) витрачає ПАТ “Житомиробленерго” на ремонт енергосистеми. Ще 25 млн грн витратили на облаштування укриттів. Проте тендери відновлювальних робіт майже не публікуються в Prozorro. Є одиничні тендери, наприклад, поточний ремонт на 500 тис. грн адміністративної будівлі Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області. Однак враховуючи масштаби руйнувань та заявлену Офісом Президента інформацію про відновлення, у відкритому доступі ці закупівлі знайти майже неможливо.
Прозора відбудова — нова Україна
То чи можлива прозора відбудова, яка почнеться не завтра, а почалася ще вчора? Забезпечити її можна, відновивши повноцінну роботу усіх реєстрів та відкритих даних, які були обмежені через воєнний стан.
Ключовим також стане оприлюднення Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, який веде Мінінфраструктури разом з Мінцифрою. Міністерства публічно хоч його і запустили, проте у відкритому доступі він досі не з'явився.
Тому незважаючи на заявлені владою принципи прозорої та підзвітної відбудови, поки складно підтвердити це на практиці. Дістати інформацію складно навіть про ті кошти, які вже витратили в регіонах на відбудову. Це ще раз підтверджує, що відкриті дані та підзвітність витрат бюджетних коштів у влади не на часі. А в найближчому майбутньому це ускладнить залучення ресурсів на відбудову, бо вже зараз влада не може продемонструвати, куди вже пішли кошти.
Кілька місяців тому “Антикорупційний штаб” публічно запустив Карту руйнувань, де з перших днів війни ми збираємо об'єкти, що зазнали пошкоджень або були знищені. Нині ми працюємо над тим, аби трансформувати її в Карту відновлення — і відобразити рух бюджетних коштів по кожному об'єкту. Адже кожен українець повинен знати, яку суму витратили та хто за це відповідальний.
Тож влада повинна забезпечити максимальну прозорість відновлення на всіх етапах. Не сьогодні, а ще вчора. Це є запорукою побудови нової України.
