Земля в руках громади: що змінює довгоочікуваний закон про "земельну децентралізацію"
Нова "земельна конституція", або навіщо передавати землі в руки громадам? Головне про закон №2194
Земельна децентралізація після років боротьби нарешті стартувала в Україні. Запуск відбувся на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроекту №2194 про передачу земель в управління громадам.
Позаду понад 3 тисяч поправок, суперечки в сесійній залі та безліч міфів навколо нової так званої «земельної конституції». А що ж попереду? Чого українцям чекати від ухваленого закону?
Ключова норма документу – майже всі землі за межами населених пунктів переходять з державної у комунальну власність, насамперед мова йде про сільськогосподарські території.
За органами виконавчої влади залишаються функції розпоряджатися землею, але лише щодо окремих категорій – оборонного чи природоохоронного призначення.
Безумовно, це дасть можливість ефективно використовувати потенціал кожної окремої території. До того ж земельні відносини відчутно еволюціонують, адже краще регулюватиметься сама передача землі у власність, ведення документації та оцінка ділянок.
Як громади будуть управляти землею?
До ухвалення закону №2194 землями розпоряджалася Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, яка фактично виконувала роль монополіста. Тепер ця законодавча прогалина усунена – всі функції переходять до територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а саме:
• громади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів;
• державний контроль за використанням та охороною земельних ділянок – від нині відповідальність обласних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Проте важливий момент – частина функцій ж таки залишається у Держгеокадастру, що сприятиме зменшенню корупції в земельній галузі. Адже розподіл функціоналу в перспективі створить конкуренцію між державним, самоврядним і громадським контролем.
Граємо за новими земельними правилами
Закон щодо земельної децентралізації в принципі змінює систему управління земельними відносинами. До прикладу скасована економічна оцінка землі у складу землеоцінюючих робіт. Востаннє цей інструмент застосовувався у 1988 році, а в країнах з розвинутою економікою він і зовсім відсутній.
Що важливо – скасовані й два інститути: Державної експертизи землевпорядної документації та Агрохімічної паспортизації земель. Натомість впроваджується «добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою» ─ роботи будуть рецензуватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше 2-х років.
Чи не найголовнішою зміною документу є надання публічного доступу до технічної документації з оцінки якості ґрунтів та нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Тобто доступ до цієї інформації тепер відкритий для всіх учасників земельного ринку.
Загалом закон про передачу земель ОТГ — крок вперед до спрощення доступу до земельних ресурсів, впровадження цифрової трансформації земельних відносин та розширення повноважень територіальних громад.
Тепер українські аграрії чекають на підписання ще одного важливого законопроекту –№2195 щодо електронних аукціонів. Публічні торги — це дієвий інструмент протидії корупції. Громади, як власники землі, отримуватимуть завдяки аукціонам більше коштів.
Так, українські землі й до цього продавали та купували, проте незрозумілі правила гри на земельному ринку породили «тінь». Тепер Україна наближається до рівня розвиненого світу, в якому для оформлення документів не потрібно «їхати верхи тиждень», натомість всі питання вирішуватимуться швидко в електронному вигляді.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23363
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21296
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9949
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8979
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7731