Кінець січневого локдауну vs кінець ФОПам: до яких наслідків українцям варто готуватися
24 січня в Україні завершується "карантин зимових канікул", проте пережити економічні наслідки зможуть не всі.
Підтримка підприємців із боку держави — болюча тема українських реалій. У всьому світі малий бізнес отримує фінансову допомогу з боку уряду не тільки в умовах пандемії, але й під час нормальних умов життя. Адже там чітко усвідомлюють — підприємці є основою формування середнього класу, розвитку економіки та добробуту громадян.
У нас, на жаль, представники малого та середнього бізнесу змушені самостійно шукати можливості для виживання.
В умовах пандемії ситуація загострилась — ФОПів загнали в досить жорсткі рамки.
Як повідомляє ООН, 10% українського малого й середнього бізнесу з причини пандемії вже перебуває на межі банкрутства. Січневий локдаун просто доб’є ФОПів та призведе до закриття бізнесів.
До всього, для підприємців у 2021 році збільшуються податки. На цей рік державний бюджет передбачає підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Саме від цих показників залежить розмір ЄСВ та єдиного податку. Відповідно, ЄСВ зросте до 1320 грн, єдиний податок — до 227 грн для ФОПів 1 групи, до 1200 грн для — 2 групи.
8 тис. грн для ФОПів — рятувальний круг чи ілюзія допомоги?
Компенсації від уряду в розмірі 8 тисяч гривень для ФОПів не вирішують жодної проблеми, особливо, коли на нас чекає зростання комунальних платежів. Ці разові виплати зникнуть, а люди з часом і забудують про їх отримання.
Станом на сьогодні, люди позакривали бізнес, залишилися без роботи, і це ніяк не відновити в один момент після 24 січня. Потрібна більш тривала підтримка.
До прикладу, у Великій Британії в разі закриття певного сектору підприємець отримує від держави 80 % від своєї заробітної плати, але не більше, ніж мінімальна зарплата в країні.
Якщо перенести цей досвід на українські реалії з урахуванням заробітної плати та числа підприємців, це було б приблизно 17 млрд на місяць — біля 20 % бюджетних витрат. Але, певна річ, що таких «додаткових» коштів у держбюджеті немає.
Що чекати українцям після 24 січня?
Однозначно після завершення січневого карантину попит буде орієнтований на товари щоденного побуту, а купівельна спроможність українців відчутно знизиться.
Простіше кажучи, у людей буде менше грошей, а отже й потреб. Це призведе до зменшення видатків на соціальну підтримку населення та негативно відіб’ється на рівень заробітної плати.
До того ж, скорочення попиту може призвести до зниження цін на ті товари, у яких не буде особливої споживчої потреби. Проте, за прогнозами експертів, локдаун не матиме впливу на продуктові ціни.
Згідно з прогнозами Київської школи економіки, упродовж 2021 року ціни на продовольчі товари в середньому зростуть на 4 % і карантин на ці показники не впливатиме. Проте, закриття ресторанів та продуктових базарів може призвести до падіння цін на ті продукти, які складно зберігати. Це, звісно, також вдарить по кишеням підприємців.
Ще до введення карантину «вихідного дня» в листопаді та січневого локдауну Мінекономіки в першому кварталі 2021 року прогнозувало зростання ВВП. Проте введення обмежень для бізнесу за підсумком кварталу призведе до падіння ВВП до 3%.
Як прогнозують у Національній академії наук, добробут українців почне зростати не раніше 2022 року.
Щодо питання — чи переживуть підприємці січневий локдаун?
Однозначно — не всі. Більшість фізичних осіб-підприємців будуть змушені звільнити працівників та перейти працювати в тінь, що поверне нашу країну в розрізі економічного розвитку на 10 років назад.
- Закон про захист прав добросовісного набувача (#12089) і засоби захисту. Зворотна дія? Віктор Сизоненко 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 441
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 276
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 221
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 79
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 42355
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 31370
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 17305
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 15545
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15324