«Штрафна амністія 2016»: ризик платника податків не бути пробаченим

Черговою «мотивацією» законодавця для платників податків, направленою на сприяння поповненню бюджету та закріпленою в пункті 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України виступила амністія штрафних санкцій, тобто «прощення

Черговою «мотивацією» законодавця для платників податків, направленою на сприяння поповненню бюджету та закріпленою в пункті 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України виступила амністія штрафних санкцій, тобто «прощення» державою нарахованих податковим органом штрафних санкцій окремим платникам податків, за умови що останні добровільно і своєчасно сплатять визначену їм суму податкових зобов’язань.

Порядком скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затвердженим наказом Мінфіну від 10 лютого 2016 року N 40, який прийнятий відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Порядок) передбачено наступні умови «штрафної амністії»:

1. Можливість скасування штрафних санкцій передбачена до 31.12.2016 р.

2. Можливість «пробачення» штрафних санкцій передбачена тільки для платників податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень.

3. Добровільна сплата платником податків нарахованої податковим органом суми податкових зобов’язань протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

4. Не здійснення платником податків адміністративного чи судового оскарження отриманого податкового повідомлення-рішення.

5. Можливість скасування штрафних санкцій не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору.

Дотримання платником податків всіх перелічених умов, на жаль, не дає 100 % гарантії звільнення останнього від відповідальності у вигляді штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні.

Рішення про скасування штрафних санкцій у такому випадку приймається керівником (чи заступником керівника) контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня сплати платником податків податкового зобов’язання. При цьому, прийняттю зазначеного рішення передує отримання керівником, який його приймає письмового подання структурного підрозділу, що готував відповідне податкове повідомлення-рішення після погодження такого подання із структурними підрозділами, відповідальними за правову роботу, ведення обліку платежів.

Отже, Порядком не передбачено автоматичне скасування штрафних санкцій при дотримані платником податків всіх необхідних умов. Звільнення останнього від відповідальності залежить безпосередньо від прийняття суб’єктом владних повноважень відповідного рішення. Безумовно, визначення чіткого строку для прийняття такого рішення є позитивним моментом, однак впевненості в тому, що воно дійсно буде прийнято немає, оскільки держава свою вигоду у вигляді поповнення бюджету вже отримає.

Єдиною підставою, визначеною Порядком для неприйняття рішення про скасування штрафних санкцій є встановлення контролюючим органом фактів невідповідності встановлених обставин визначеним вище умовам. Разом із тим, Порядком не встановлено правових наслідків чи відповідальності посадової особи контролюючого органу за порушення строку прийняття рішення про скасування штрафних санкцій чи безпідставного його неприйняття. 

Деякі питання також викликає формулювання в ПКУ: «у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору, норма про можливість скасування штрафної санкції не застосовується»:

1) мається на увазі, що скасування штрафних санкцій, передбачене пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не застосовується на повторний протягом року випадок нарахування платнику податків податкових зобов’язань за тим же самим податком або збором;

2) або ж мається на увазі, що у випадку, якщо протягом 2016 року, після застосування процедури скасування штрафних санкцій, податковий орган повторно у відношенні платника податків приймає і надсилає останньому податкове повідомлення-рішення з того самого податку чи збору, з якого були прийнято рішення про скасування штрафних санкцій на підставі пункту 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України , таке рішення скасовується і платник податків зобов’язаний сплатити «прощений» йому раніше штраф. В такому випадку ситуація подібна до звільнення від відбування покарання з випробуванням і правових наслідків порушення умов випробувального строку, які передбачені Кримінальним кодексом України.

Переформулюючи вказане простими словами, у випадку повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору скасування штрафних санкцій взагалі не застосовується (включаючи і 1 і 2 випадок) чи не застосовується тільки щодо 2 випадку? Зважаючи на те, що Порядком не регламентовано процедуру відкликання першої протягом року «штрафної амністії» (окрім випадку ініціювання платником податків процедури оскарження податкового повідомлення-рішення), можемо припустити, що в даному випадку мається на увазі неможливість застосування звільнення від сплати штрафних санкцій саме щодо 2 випадку нарахування податкових зобов’язань протягом року.

Порядком також передбачені правові наслідки прийняття рішення про застосування «штрафної амністії»:

1) скасування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не вважається підставою для відкликання податкового повідомлення-рішення у порядку, визначеному статтею 60 розділу II Кодексу;

2) у разі скасування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню;

Цікаво також застосування на практиці порушення платником податків норми про «не оскарження» податкового повідомлення-рішення у разі скасування штрафних (фінансових) санкцій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. При цьому адміністративний суд не може відмовити у прийнятті і розгляді позовної заяви. Сумнівним також вбачається відмова у захисті прав платника податків тільки на підставі порушення останнім норми підзаконного нормативного акту про «не оскарження» податкового повідомлення-рішення після застосування «штрафної амністії».

Отже, найсуттєвішим ризиком в процедурі обмеженої податкової амністії 2016 виступає неприйняття податковим органом рішення про скасування штрафних санкцій, незважаючи на повне виконання платником податків всіх умов для звільнення його від відповідальності.

Для захисту прав платника податків у випадку настання вищезазначеного ризику скоріше за все доведеться звертатися до суду з відповідним позовом, що водночас передбачає використання додаткових ресурсів, в тому числі грошових.  

У зв’язку із цим, доцільно було б включити в зміст Порядку норму, яка б забезпечувала автоматичне скасування штрафних (фінансових) санкцій у разі, якщо має місце протиправна бездіяльність податкового органу (неприйняття ним рішення про скасування штрафних санкцій протягом вказаного в Порядку строку), за умови відповідності умов, передбачених п. 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Подібна норма передбачена ст. 56 Податкового кодексу України щодо адміністративного оскарження рішення контролюючого органу - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Подібна норма виступила б додатковою гарантією для платників податків, які вирішать скористатися «штрафною амністією».

Як показала практика застосування податкової амністії у 2015 році, в більшості всі учасники були задоволені. «Штрафна амністія» для платника податків є можливістю заощадити 25 чи 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання (розмір штрафу за перше і відповідно друге протягом 1095 днів нарахування) у випадку, коли останнім буде прийнято рішення про погодження прийнятого у його відношенні податкового повідомлення-рішення або про недоцільність його оскарження. 

Приймаючи рішення про використання можливості «штрафної амністії 2016» доцільно детально проаналізувати всі її умови, а також «приміряти» їх на конкретному платнику податків і врахувати можливість настання відповідних ризиків.