Архітектура та природа: чи можливий тандем в умовах мегаполісу
Чи можуть у 21 столітті співіснувати на одній території мегаполіс та природа?
На сьогодні всі разом узяті міста займають 3% поверхні Землі. Вони є центрами розвитку технологій, бізнесу та культури, але й водночас відповідальні за 70% викидів вуглецю в атмосферу, що становить одну з головних причин змін клімату — глобального потепління.
А значить, відповідальність за збереження екології планети для майбутніх поколінь несуть і девелопери, проєкти яких напряму впливають на довкілля. І багато хто з них вже намагається виправити проблему існування склобетонних "джунглів", які ізолюють людину від природного середовища.
Вже усталений тренд на заході — екологічність, технологічність, інноваційність, людиноцентричність у розвитку міст. І архітектура в першу чергу має бути орієнтована на гармонізацію з довкіллям. Це може проявлятися в різних аспектах будівництва: у виборі ділянки, конструкції будівлі, матеріалах, які використовуються. Як наслідок — природний ландшафт і забудова настільки ретельно продумані й гармонійні, що з'являється відчуття, ніби ти виїхав на природу, хоча насправді перебуваєш у місті.
Нові тенденції співіснування міста та природи диктує і пандемія. Сьогодні важливо, щоб елементи благоустрою допомагали створювати приватні місця для відпочинку, а також сприяли дистанціюванню.
Наприклад, Міжнародна консалтингова компанія Knight Frank провела дослідження серед своїх клієнтів у 49 країнах світу, шоб проаналізувати, які висновки зробили покупці нерухомості після початку пандемії та численних локдаунів. Як з'ясувалося, понад 65% респондентів ставлять понад усе якість повітря та доступ до зелених зон. А 84% усіх опитаних покупців хотіли б придбати енергоефективну нерухомість. Крім відповідального ставлення до природи, в довгостроковій перспективі комунальні послуги в таких будинках коштуватимуть дешевше.
Українські девелопери, орієнтуючись на західні практики, намагаються застосовувати європейській досвід у своїй роботі. Наприклад, облаштовують просторі паркові двори з великою кількістю зелені, які сплановані таким чином, щоб відповідати інтересам різних вікових груп — тобто створюють насамперед доступне, безпечне і безбар’єрне середовище. Практично в кожному житловому проєкті є власна ландшафтна домінанта, що дозволяє виділитися на фоні конкурентів, перетворити, наприклад, стандартний двір на затишне місце для відпочинку та спілкування мешканців, а також облаштувати для них острівець природи посеред великого міста.
Тут може бути два підходи до проєктів: декому вигідно швидко освоїти ділянку, побудувати, посадити кілька дерев і кущів, зробити стандартний дитячий майданчик, швидко продати і йти на наступну ділянку. Інший варіант — коли справа не обмежується лише фантазією дизайнерів, які пропонують на прибудинковій території облаштувати стандартний сквер з фонтаном. Адже часто сама локація пропонує різні рішення. Їх просто треба помітити і допомогти природі розкритися. Для цього відповідальні компанії співпрацюють з кращими фахівцями в галузі ландшафтного дизайну, які починають свою роботу з серйозного вивчення навколишнього району, його транспортних та пішохідних потоків, а потім визначають місця для створення великої різноманітності локацій для відпочинку, прогулянкових зон, дитячих майданчиків для різних вікових груп, майданчиків для активного відпочинку підлітків та інше.
За рахунок таких ретельних вкладень у планування території та ландшафтний дизайн, звичайно ж, зростає і вартість будівництва. Але потенційний покупець, який бачить різницю між проєктами, сам ухвалює рішення, чи готовий він заплатити більше за гармонію з природою. І приємно, що сьогодні в свідомості сучасних українців відбулися зміни: люди готові інвестувати і в комфорт довкола, і в екологічність.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734