Архітектура та природа: чи можливий тандем в умовах мегаполісу
Чи можуть у 21 столітті співіснувати на одній території мегаполіс та природа?
На сьогодні всі разом узяті міста займають 3% поверхні Землі. Вони є центрами розвитку технологій, бізнесу та культури, але й водночас відповідальні за 70% викидів вуглецю в атмосферу, що становить одну з головних причин змін клімату — глобального потепління.
А значить, відповідальність за збереження екології планети для майбутніх поколінь несуть і девелопери, проєкти яких напряму впливають на довкілля. І багато хто з них вже намагається виправити проблему існування склобетонних "джунглів", які ізолюють людину від природного середовища.
Вже усталений тренд на заході — екологічність, технологічність, інноваційність, людиноцентричність у розвитку міст. І архітектура в першу чергу має бути орієнтована на гармонізацію з довкіллям. Це може проявлятися в різних аспектах будівництва: у виборі ділянки, конструкції будівлі, матеріалах, які використовуються. Як наслідок — природний ландшафт і забудова настільки ретельно продумані й гармонійні, що з'являється відчуття, ніби ти виїхав на природу, хоча насправді перебуваєш у місті.
Нові тенденції співіснування міста та природи диктує і пандемія. Сьогодні важливо, щоб елементи благоустрою допомагали створювати приватні місця для відпочинку, а також сприяли дистанціюванню.
Наприклад, Міжнародна консалтингова компанія Knight Frank провела дослідження серед своїх клієнтів у 49 країнах світу, шоб проаналізувати, які висновки зробили покупці нерухомості після початку пандемії та численних локдаунів. Як з'ясувалося, понад 65% респондентів ставлять понад усе якість повітря та доступ до зелених зон. А 84% усіх опитаних покупців хотіли б придбати енергоефективну нерухомість. Крім відповідального ставлення до природи, в довгостроковій перспективі комунальні послуги в таких будинках коштуватимуть дешевше.
Українські девелопери, орієнтуючись на західні практики, намагаються застосовувати європейській досвід у своїй роботі. Наприклад, облаштовують просторі паркові двори з великою кількістю зелені, які сплановані таким чином, щоб відповідати інтересам різних вікових груп — тобто створюють насамперед доступне, безпечне і безбар’єрне середовище. Практично в кожному житловому проєкті є власна ландшафтна домінанта, що дозволяє виділитися на фоні конкурентів, перетворити, наприклад, стандартний двір на затишне місце для відпочинку та спілкування мешканців, а також облаштувати для них острівець природи посеред великого міста.
Тут може бути два підходи до проєктів: декому вигідно швидко освоїти ділянку, побудувати, посадити кілька дерев і кущів, зробити стандартний дитячий майданчик, швидко продати і йти на наступну ділянку. Інший варіант — коли справа не обмежується лише фантазією дизайнерів, які пропонують на прибудинковій території облаштувати стандартний сквер з фонтаном. Адже часто сама локація пропонує різні рішення. Їх просто треба помітити і допомогти природі розкритися. Для цього відповідальні компанії співпрацюють з кращими фахівцями в галузі ландшафтного дизайну, які починають свою роботу з серйозного вивчення навколишнього району, його транспортних та пішохідних потоків, а потім визначають місця для створення великої різноманітності локацій для відпочинку, прогулянкових зон, дитячих майданчиків для різних вікових груп, майданчиків для активного відпочинку підлітків та інше.
За рахунок таких ретельних вкладень у планування території та ландшафтний дизайн, звичайно ж, зростає і вартість будівництва. Але потенційний покупець, який бачить різницю між проєктами, сам ухвалює рішення, чи готовий він заплатити більше за гармонію з природою. І приємно, що сьогодні в свідомості сучасних українців відбулися зміни: люди готові інвестувати і в комфорт довкола, і в екологічність.
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 422
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 224
- Модель нової індустріалізації України 173
- Професії зникають, навички – у тренді 169
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 129
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 12133
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 10182
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 6989
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4314
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 3271