Архітектура та природа: чи можливий тандем в умовах мегаполісу
Чи можуть у 21 столітті співіснувати на одній території мегаполіс та природа?
На сьогодні всі разом узяті міста займають 3% поверхні Землі. Вони є центрами розвитку технологій, бізнесу та культури, але й водночас відповідальні за 70% викидів вуглецю в атмосферу, що становить одну з головних причин змін клімату — глобального потепління.
А значить, відповідальність за збереження екології планети для майбутніх поколінь несуть і девелопери, проєкти яких напряму впливають на довкілля. І багато хто з них вже намагається виправити проблему існування склобетонних "джунглів", які ізолюють людину від природного середовища.
Вже усталений тренд на заході — екологічність, технологічність, інноваційність, людиноцентричність у розвитку міст. І архітектура в першу чергу має бути орієнтована на гармонізацію з довкіллям. Це може проявлятися в різних аспектах будівництва: у виборі ділянки, конструкції будівлі, матеріалах, які використовуються. Як наслідок — природний ландшафт і забудова настільки ретельно продумані й гармонійні, що з'являється відчуття, ніби ти виїхав на природу, хоча насправді перебуваєш у місті.
Нові тенденції співіснування міста та природи диктує і пандемія. Сьогодні важливо, щоб елементи благоустрою допомагали створювати приватні місця для відпочинку, а також сприяли дистанціюванню.
Наприклад, Міжнародна консалтингова компанія Knight Frank провела дослідження серед своїх клієнтів у 49 країнах світу, шоб проаналізувати, які висновки зробили покупці нерухомості після початку пандемії та численних локдаунів. Як з'ясувалося, понад 65% респондентів ставлять понад усе якість повітря та доступ до зелених зон. А 84% усіх опитаних покупців хотіли б придбати енергоефективну нерухомість. Крім відповідального ставлення до природи, в довгостроковій перспективі комунальні послуги в таких будинках коштуватимуть дешевше.
Українські девелопери, орієнтуючись на західні практики, намагаються застосовувати європейській досвід у своїй роботі. Наприклад, облаштовують просторі паркові двори з великою кількістю зелені, які сплановані таким чином, щоб відповідати інтересам різних вікових груп — тобто створюють насамперед доступне, безпечне і безбар’єрне середовище. Практично в кожному житловому проєкті є власна ландшафтна домінанта, що дозволяє виділитися на фоні конкурентів, перетворити, наприклад, стандартний двір на затишне місце для відпочинку та спілкування мешканців, а також облаштувати для них острівець природи посеред великого міста.
Тут може бути два підходи до проєктів: декому вигідно швидко освоїти ділянку, побудувати, посадити кілька дерев і кущів, зробити стандартний дитячий майданчик, швидко продати і йти на наступну ділянку. Інший варіант — коли справа не обмежується лише фантазією дизайнерів, які пропонують на прибудинковій території облаштувати стандартний сквер з фонтаном. Адже часто сама локація пропонує різні рішення. Їх просто треба помітити і допомогти природі розкритися. Для цього відповідальні компанії співпрацюють з кращими фахівцями в галузі ландшафтного дизайну, які починають свою роботу з серйозного вивчення навколишнього району, його транспортних та пішохідних потоків, а потім визначають місця для створення великої різноманітності локацій для відпочинку, прогулянкових зон, дитячих майданчиків для різних вікових груп, майданчиків для активного відпочинку підлітків та інше.
За рахунок таких ретельних вкладень у планування території та ландшафтний дизайн, звичайно ж, зростає і вартість будівництва. Але потенційний покупець, який бачить різницю між проєктами, сам ухвалює рішення, чи готовий він заплатити більше за гармонію з природою. І приємно, що сьогодні в свідомості сучасних українців відбулися зміни: люди готові інвестувати і в комфорт довкола, і в екологічність.
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова вчора о 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет вчора о 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар вчора о 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 235
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 126
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 109
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 107
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 13780
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 7516
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 6312
-
Удар по доходах Кремля. Bloomberg повідомило, що РФ змушена робити дедалі більші знижки на нафту
Бізнес 6133
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 1940
