Залік зустрічної вимоги як спосіб захисту іпотеки

Цей юридичний механізм – рідкісний, але, як показало рішення суду, є дієвим.

Сьогодні показую позитивну судову практику по одному зі своїх клієнтів, на підставі якої захищено іпотечну квартиру та залишено її клієнту. Забирай у свою справу переможний алгоритм і вигравай! 

Обставини по справі класичні: банк подав до господарського суду позов який обґрунтований порушенням Товариством (боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором з повернення кредитних коштів, в забезпечення виконання якого між банком (кредитор, іпотекодержатель) та клієнтом (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки.  

Предметом цього спору є звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка належить на праві власності клієнту, шляхом реалізації через електронний аукціон, в рахунок погашення заборгованості Товариства за кредитним договором.  

Позов обґрунтований порушенням Товариством своїх зобов'язань за кредитним договором з повернення кредитних коштів у забезпечення виконання якого між банком (іпотекодержатель) та клієнтом (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки. 

А зараз найцікавіше: рішенням суду по іншій справі присуджено до стягнення з банку на користь клієнта грошові кошти (розмір яких перевищував розмір боргу по справі про звернення стягнення на предмет іпотеки).  

Згідно до чого, клієнт направив поштою на адресу банка про зарахування зустрічних однорідних вимог. 

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. 

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу (далі - ГК), господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. 

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. 

Відповідно до частини п'ятої статті 202 Цивільного кодексу, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину. 

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами. 

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 Цивільного кодексу): 

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. 

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК, статтею 601 Цивільного кодексу, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.18 у справі 910/21652/17, від 11.09.18 у справі  910/21648/17, від 11.10.18 у справі 910/23246/17, від 15.08.19 у справі 910/21683/17, від 11.09.19 у справі 910/21566/17, від 25.09.19 у справі 910/21645/17, від 01.10.19 у справі 910/12968/17, від 05.11.19 у справі 914/2326/18.

ВІДЕО В ТЕМУ: БАНК НЕ СМОГ ПОБЕДИТЬ ДОЛЖНИКА В КРЕДИТНОМ ДЕЛЕ 2012 ГОДА

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. 

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.20 у справі 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду. 

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.19 у справі 916/3006/17 також зазначено, що інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. 

У постановах Верховного Суду від 28.02.18 у справі 910/4312/17, від 04.07.18 у справі 910/16430/16, від 05.07.18 у справі 914/3013/16, від 19.07.18 у справі 910/14503/16, від 26.09.18 у справі 910/20105/17, від 04.04.19 у справі 918/329/18 зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК та статті 20 ГК звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду. 

Верховний Суд у постанові від 22.01.21 у справі 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК) таким чином. 

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. 

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. 

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. 

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. 

ВІДЕО В ТЕМУ: ОТКАЗ ПРИВАТБАНКУ В ВЗЫСКАНИИ ИПОТЕЧНОЙ КВАРТИРЫ

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення. 

За таких обставин, зобов`язання клієнта перед банком зі сплати заборгованості Товариства за кредитним договором станом на момент розгляду цієї справи є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за раніше поданою заявою клієнта. 

Відповідно до пункт 1 частина 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. 

Враховуючи те, що відповідач (клієнт) фактично задовольнив вимоги позивача (банка) у позасудовому порядку, провадження у справі слід закрити на підставі раніше наведеної статті.  

Тим самим, суд закрив провадження у справі, що по змісту є відмовою у позові банку.  

Відповіді на часті питання на цю тему. 

Чому банк у такій ситуації все-таки подав до суду?  

Безпосередня функція банку - це отримання грошей, у тому числі шляхом ініціювання через суд продаж іпотечного майна клієнта. І все б вийшло, якби банк не був сам винен кошти клієнту. Скоріш за все, банк юристи банку не проаналізували правильно ситуацію і, як наслідок, отримав закриття провадження, що є відмовою у продажу іпотеки клієнта.  

Скільки часу зайняв суд?  

Банк подав до суду позов у травні 2023 року, розгляд закінчився у лютому 2024 року. Особливості – кілька разів засідання потрапляли на повітряні тривоги, тому були відкладання слухань. Також через нестандартність ситуації та надання додаткових документів (пояснень) до суду. При цьому, тривалий час розгляду грає на користь боржника, оскільки на цей час майно перебуває у клієнта, тобто у безпеці без ризику продажу.   

Які треба надати докази суду на підтвердження взаємозаліку?  

Боржник зацікавлений у тому, щоб банк прийняв його позицію. Докази – це факт направлення боржником кредитору заяву щодо заліку вимоги. Клієнт письмову заяву надіслав з описом вкладення цінним листом Укрпоштою. Факт відправлення, факт отримання банком надав до суду. З опису видно, який документ надіслано. Реакція банку на заяву - значення немає, головне заяву направити, що підтверджує залік вимоги! 

Якщо банк скаже у суді, що він проти такого заліку?  

Позиція банку на заяву - значення немає, оскільки банк сам не повертає клієнту борг, за рахунок якого клієнт мав би можливість погасити борг перед банком.  

Після закриття справи банк може повторно звернутися до суду?  

Звернутися може, але за наявності ухвали суду про закриття провадження, повторний розгляд завершиться закриттям провадження при повторному зверненні банка. оскільки це питання вже було розглянуте.  

Які вимоги можуть бути зараховані?  

Можуть бути зараховані однорідні вимоги, тобто одна сторона повинна іншій стороні гроші, а інша повинна першій також гроші. Суть – вимоги мають бути однорідні. 

У чому позитивний момент для клієнта?  

Те, що так захищена судом іпотечне майно клієнта!  

ВІДЕО БОНУСОМ: ИПОТЕКА: БАНК МОЖЕТ В СУДЕ ПРИЗНАТЬ ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ, ПРОДАТЬ?

На підставі рішення суду про взаємозалік можливо припинити договір іпотеки?  

Суд встановив, що відсутній борг у клієнта перед банком. На підставі цього клієнт може звернутися до банку або відразу до суду та просити припинити договір іпотеки, зняти всі обтяження у реєстрі іпотек.  

Яка перспектива апеляційного розгляду справи щодо апеляції банку?  

Я не бачу перспектив у цій справі для банку, тому що суд першої інстанції більш ніж детально розібрався зі справою, всі докази досліджував та долучив до матеріалів справи. Якщо банк подасть апеляцію – братиму участь у справі та зніму нове відео для цього каналу.