Підвищ якість свого судового рішення. Допомога Верховного Суду (Синдром Серявіна)

Наявність неякісних рішень та їх подальше скасування вищестоящими судами, стало нормою для судової системи.

Статистика Верховного Суду щодо такого скасування не дасть збрехати, а сьогодні показую, як із таким “неякісними рішеннями” можна боротися. 

Якість судового рішення першої інстанції вплине на остаточний результат по справі?  

Саме суд першої інстанції здійснивши всі дії, необхідні для повного та об'єктивного розгляду справи, закладає фундамент для того, щоб надалі рішення встояло в апеляційному суді та Верховному Суді (касаційна інстанція). При цьому, цей “потужний фундамент” може бути взагалі формальним, про сьогодні буде далі.  

Якщо, все ж таки фундамент виявився надійним, опонент побачить обґрунтованість рішення першої інстанції і відмовляється від подальшого оскарження, щоб не марнувати час, гроші на подальший судовий розгляд, який не принесе результат. 

А от якщо суд першої інстанції, чи сторони у справі поверхово поставилися до розгляду, тим самим не заклали "потужний фундамент" - це вже буде смачною підставою, щоб хлипке рішення на раз скасувати у вищих інстанціях.  

Приклад: справа була розглянута без належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду або суд об'єктивно, та повно не досліджував докази у справі, в т.ч. не витребував (забезпечив) для ознайомлення матеріали виконавчого провадження / спадкову справу / проектно - будівельну документацію на будівельний об'єкт тощо.  

Приклад моєї судової практики у Верховному Суді щодо неякісних судових рішень: 

Перший приклад: постанова від 16.08.23 справа №753/19205/21: “Київський апеляційний суд проігнорував вищезазначене власне судове рішення про участь особи у розгляді справи в режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що представнику ОСОБА_1 надали 23 червня 2022 року можливість участі у розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON» або, що він не здійснив таку участь у режимі відеоконференції з власної ініціативи. Секретар судового засідання в зазначеній довідці від 23 червня 2022 року зазначив лише про неявку сторін на судове засідання, а не про відсутність учасника в режимі відеоконференції.” 

Як бачиш, суд апеляційної інстанції дав мені добро на участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, при цьому не забезпечив таке проведення, чим порушили мої права як представника клієнта на участь у засіданні. Це й каже про не якісність рішення суду апеляційної інстанції. 

Другий приклад: постанова від 31.05.23 справа №756/4996/21: “В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції в достатній мірі не виклав мотиви, на яких вона базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, коли зауваження сторін насправді заслухані», тобто належним чином судом вивчені всі їх доводи, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

…

Враховуючи, що апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, прийняте ним судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції не усунув усіх порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальним законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.” 

Як бачиш із наведених прикладів, апеляційний суд також припускається помилок, тим самим приймаючи “неякісні рішення”. Незважаючи на те, що в апеляційному суді кожна справа розглядає три судді замість одного у першій інстанції, стандартні помилки залишаються, про що прямо говорить статистика Верховного Суду щодо скасованих рішень нижчестоящих судів. 

Підстави для скасування рішень нижчестоящих судів?

1) неправильне встановлення обставин у справі;

2) неповне (не об'єктивне) дослідження доказів;

3) неналежний склад сторін (учасників);

4) неналежні повідомлення сторін про судовий розгляд;

5) порушення чи безпідставне продовження процесуальних термінів;

6) неправильне застосування норм матеріального, процесуального права;

7) формальний підхід до розгляду справи (доказів);

8) неправильне застосування обов'язкової судової практики Верховного Суду з аналогічних справ;

9) інші підстави. 

Суд зобов'язаний дослідити, оцінити всі докази у справі, якісно та детально їх описати? 

Рішення будується на доказах, дослідження та оцінка яких є ключовим обов'язком суду! Не слід забувати про обов'язок суду у збиранні, забезпеченні, витребуванні доказів у рамках які встановлені процесуальним законодавством. 

Приклад: суд немає права з власної ініціативи збирати докази, а тому активну позицію сторін (учасників) у справі у доведенні обставин ніхто не скасовував. 

З цього слід дійти невтішного висновку у тому, що неналежна якість рішення прямо залежить від доказів у справі та процесуальної поведінки суду, чи неповного вивчення (оцінки) доказів чи взагалі відсутності в справі доказів. 

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ковальов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань мотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, мотивоване рішення дозволяє стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці озвученого суду і з неї випливає, що ігнорування судом обґрунтованих аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. 

Навіщо підвищувати якість судового рішення? 

Щоб здобути перемогу і далі зазначене рішення встояло у вищих інстанціях, з реальною можливістю його виконання у примусовому порядку, наприклад при стягненні фінансового боргу тощо.  

Як розпізнати якісне рішення? 

Якісне рішення (P) - це рішення, яке обґрунтоване належними та повними доказами (D), статтями закону (Z) та актуальною, позитивною судовою практикою Верховного Суду (C). Даний підхід можна подати у вигляді формули: P = D+Z+C. 

Як бачиш структура (підхід) до якісного рішення досить банальна і елементарно прораховується, а в іншому випадку такий підхід застосовний для того, щоб спірне рішення скасувати в апеляції (касації) формула також буде у нагоді.  

Для отримання якісного рішення, судові засідання краще проводити у режимі відеоконференції чи особисто бути присутнім у суді?  

Бути присутнім у суді або ні, чи розглянути справу без участі - це право сторони (учасника). На мою думку, оптимумом тут буде участь у режимі відеоконференції, оскільки саме такий підхід дозволяє тримати руку на пульсі судового розвитку справи, зокрема, чути та бачити сторін і суд, розуміючи, куди все рухається, вчасно реагувати на рух або застій.

Детально про відеоконференцію дивись в окремому відео: ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ: ЯК ЦЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ У ТВОЇЙ СПРАВІ? 

Чому суди ухвалюють неякісні рішення? 

 Причина у тому, що суд не несе відповідальності за ухвалене рішення. Ось і вся відповідь. А відсутність відповідальності призводить до свавілля. 

Для прийняття якісного рішення у своїй справі, чи варто активно брати участь по справі? 

Якщо думаєш пустити справу на самоплив, мовляв, все само собою вирішиться на краще - це слабка позиція, яка приведе до біди, народна мудрість у поміч "під лежачий камінь вода не тече". Також звертай увагу, хто твої опоненти і є у них адвокат, чи юридично підковані (перебувають у справі у кращій ситуації), наприклад банк у справі про стягнення боргу з боржника, явно перебуває у кращому становищі, ніж боржник. 

Як підсумок: активно бери участь у своїй справі, у тому числі підключи адвоката, а як правильно його знайти для справи, дивись відео: КАК ВЫБРАТЬ АДВОКАТА ДЛЯ СВОЕГО ДЕЛА  

Строк розгляду справи впливає на якість рішення?  

Ні, оскільки буває справа розглядається в одне засідання за годину та об'єктивно встановлюються обставини та необхідні докази. А буває протилежна картина, коли справа розглядається роками, при цьому розгляд відбувається поверхове (формально), що призведе надалі при поданні апеляції чи касації до скасування неякісного рішення. 

Відповідальність суду за ухвалення неякісного, скасованого рішення? 

Такої відповідальності немає. А що при цьому можна зробити? Подати на суддю (суддів), що провинився дисциплінарну скаргу до Вищої Ради Правосуддя, за підсумком розгляду якої, в залежності від порушення, може бути прийнято дисциплінарне стягнення, аж до звільнення судді. 

Досвід (стаж) судді допомагає у підвищенні якості рішення? 

Немає закономірності переходу кількості (досвіду) у якість, тож сподіватися лише на досвід судді (колегії судів) не варто. Розглянуті раніше справи які були переглянуті у Верховному Суді практично підтверджують мою відповідь.   

Як підвищити якість рішення?

1) підключити адвоката до справи;

2) подати до суду наявні, необхідні докази для розгляду справи. У разі відсутності доказів (неможливість їх подати, добути самостійно) - попросити суд їх витребувати (забезпечити);

3) взяти участь у справі (мінімум відеоконференція);

4) стежити за актуальною судовою практикою Верховного Суду з аналогічних справ;

5) підписатися на мій ютуб та телеграм канали. 

Як підготуватись, щоб Верховний Суд прийняв справу до розгляду для перегляду неякісного рішення?

1) правильно (юридично грамотно) складати процесуальні документи по справі;

2) у попередніх інстанціях долучити до справи всі докази та повністю дослідити їх у ході розгляду;

3) заявити всі клопотання (заяви);

4) не пропустити термін звернення до Верховного Суду;

5) грамотно скласти та обґрунтувати касаційну скаргу з урахуванням фільтрів, які пред'являються до справ, що підлягають перегляду Верховним Судом з урахуванням фільтрів до змісту скарги;

6) навести у скарзі актуальну практику Верховного Суду на твою користь;

7) і т.д. 

ВІДЕО У ТЕМУ: ВЕРХОВНИЙ СУД ДОПОМАГАЄ КЛІЄНТАМ У СКАСУВАННІ АРЕШТІВ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ  

Що означає “Синдром Серявіна” за належного мотивування (обґрунтування) рішення суду? 

Безліч суддів посилаються на рішення від 2010 року Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України», в одному з пунктів якого ЄСПЛ зазначив, що хоча суди зобов'язані відповідати на кожне запитання, поставлене перед ним, це не означає відповідати на всі аргументи сторін. 

Посилання на це рішення часто зустрічається у судових рішеннях апеляційної та касаційної інстанції, що по суті дає можливість приймати однотипні рішення з ідентичним текстом, змінюючи лише імена сторін, назви доказів. 

Насправді, ЄСПЛ у цій справі встановив порушення українських судів та порушення прав заявника. Тобто національні суди посилаються на рішення, у якому були встановлені їхні порушення! 

У практиці ЄСПЛ існують сотні судових рішень і є постійною практикою про обов'язкову відповідь на доводи сторін, показати їм “що вони справді почули”, інакше який сенс? Змінювати назви та змінювати номери може і штучний інтелект, головне написати правильний алгоритм. 

Нині це явище поширилося під назвою «Синдром Серявіна», що, на жаль, серйозно впливає зниження якості судових рішень.