Розвіюємо міфи про IT-індустрію в Україні
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому?
Кожен другий українець чув чи читав про те, що в Україні добре розвинена IT-індустрія. Але це не так, а точніше, майже не так. Чому? Бо є одне важливе уточнення: в Україні розвинений лише один її сегмент – аутсорсинг. Але є ще і два інших – створення готового програмного забезпечення та «заліза», які в Україні розвинені погано.
«Ну і що?» – спитаєте ви. Ми все-таки на передовій, хоч і в одному напрямку, і це вже добре! Але це не зовсім так, бо навіть добре розвинений український аутсорсинг мало помітний в світовому масштабі. Обсяг вітчизняного ринку аутсорсингу становить 1,1 млрд доларів. Індійський – 3 млрд. Британський – 7,1 млрд. Тож Україна – не найбільший гравець у глобальному IT-ринку.
Як це змінити?
Тут питання вже до держави, бо сьогодні успіх України у будь-якому з напрямків залежить від державного регулювання, підтримки з боку влади та якісного сервісу для бізнесу, підприємців та інвесторів.
А інвестори і інвестиції в IT грають важливу роль в українській економіці. Індустрій, де потрібні айтішники та їх продукти, в світі багато. При цьому усі компанії, які на сьогоднішній день є лідерами – високотехнологічні.
Чому українці? У нас після розпаду союзу залишилося багато технарів, які нормально реалізували та показали себе, і сьогодні ця тенденція зберігається. Українських ІТ фахівців раді бачити у кожній країні. Але самій Україні теж пощастило, бо IT-індустрія створює 4% ВВП країни.
Проте вимальовується не дуже позитивна картина, адже виходить так, що українські фахівці скоріше раді виїхати за кордон, ніж підіймати відсоток ІТ у ВВП країни.
Ці люди не прив'язані до якоїсь країни – вони можуть запросто зібрати речі і поїхати в іншу країну, якщо Україна не створить умов для роботи і розвитку. І Україна залишиться без розумних людей, технологій і економічного зростання.
Держава ж ніяк не підтримує галузь, тому умов для її зростання просто немає. Чи чули ви про державні підтримки, школи, курси від уряду чи спонсорування цієї галузі? Особисто я – ні! Тому через відсутність умов для зростання українська IT-індустрія скорочується.
Україна має потенціал для зростання економіки. Однак для того, аби досягти швидкого і динамічного росту, ми повинні акцентувати увагу не на тому. Прорив відбудеться насамперед не завдяки виплавці металу або агробізнесу, а завдяки інформаційним технологіям.
Звісно, агропромисловість та металургія – важливі галузі, але ІТ є окремою швидкозростаючою індустрією. Вона проникає в інші індустрії і стає драйвером їх зростання. І просування та реалізація ідей з ІТ індустрії стануть гарними каталізаторами для вдосконалення як важкої промисловості, так і сільського господарства.
Та у нас чомусь на це звертають не так вже й багато уваги. Є багато причин цієї невдачі. Перше – держава вважає, що є більш глобальні проблеми. Ми ж і не сперечаємось, але питання розвитку ІТ індустрії повинно стати однією з цих масштабних проблеми, інакше нічого не вийде. Друге – зайва бюрократія та корумпованість. Україна набагато більш корумпована, ніж країни, які домінують у створенні програмного забезпечення і в комп'ютерній індустрії. Міжнародній компанії складно розвиватися і досягати успіху в корумпованій країні. Якщо компанія має проблеми, труднощі, то вона змінює країну і розвивається деінде, адже фактично єдина умова – наявність інтернету.
Є хороший шанс все виправити: по-перше, створити такі умови, щоб українські програмісти і вчені не виїжджали з країни, а працювали в Україні, щоб сюди приїжджали працювати іноземці. І це я цілком серйозно. Вони будуть створювати інновації тут, в Києві, Дніпрі або Львові будуть штаб-квартири міжнародних компаній: Apple, Alphabet, Google, Microsoft тощо.
Але українці повинні усвідомити, наскільки наша країна відстає від світу, а чиновники повинні створити законодавчі умови для того, аби максимально спростити життя представникам ІТ індустрії та дати можливість працювати, креативити та розвиватись.
Як гадаєте, вдасться їм це?
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25595
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7890
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4581
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4166