Що ви повинні знати про нові правила для емітентів цінних паперів
Сьогодні про питання щодо змін, які з’явились у порядку вчинення публічної пропозиції і здійснення емісії цінних паперів
Ще у листопаді минулого року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», зареєстрований під номером 2210. Коли у січні Закон набув чинності, у бізнес-спільноти виникло багато питань, зокрема щодо змін у регулюванні акціонерних товариств, і на цю тему написано і сказано вже досить багато.
Але темою, яка лишилася не розкритою до кінця, стало питання про зміни , які з’явились у порядку вчинення публічної пропозиції і здійснення емісії цінних паперів. Саме це питання я хотів би більш детально висвітлити у сьогоднішньому блозі.
Перше, на що варто звернути увагу, перед тим, як розпочинати розбиратися в деталях самої процедури – це те, що зміни передбачають скасування самих термінів «публічне та приватне розміщення цінних паперів». Замість них з’явилось два нові визначення, а саме - «емісія» і «публічна пропозиція». І те, що раніше називалося «приватним розміщенням» - стає «емісією» паперів. А ось щодо поняття «публічне розміщення», то воно взагалі зникає, натомість тепер у новому законодавстві є поняття «публічна пропозиція» ( або звичне IPO).
Про IPO
Згідно з новим законодавством сам термін тлумачать, як пропозицію чи оферту, яка звернена до невизначеного кола осіб, про придбання цінних паперів за тією ціною і на тих умовах, які визначаються самою пропозицією, ну і, звісно, що не суперечить законодавству, зокрема Закону про ЦБФР.
«Публічна пропозицію» може здійснювати:
- емітент під час емісії цінних паперів;
- емітент за вже викупленими цінним паперам;
- оферент за продажем цінних паперів, які йому належать.
Але тут важливий ще один момент – під час подачі заявки та публікації проспекту про допуск цінних паперів до торгів на біржі лише включення до біржового реєстру вважається здійсненням публічної пропозиції.
Нюанси оформлення проспекту
Перше, про що потрібно пам’ятати – це, звісно, анотація, реєстраційний документ та документи про самі цінні папери, які, в свою чергу, включають: фінансову звітність за попередні два роки, звітність за останній звітний період, а також аудиторські висновки по ним. Подається проспект українською, а за бажанням англійською чи іншою офіційною мовою країн ЄС. Підпис на проспекті ставить та особа, що його подає та реєструє, але якщо це компанія, то керівник.
«Строк придатності» проспекту – рік, якщо проспект – це один документ. Якщо у ньому декілька паперів, то «строк придатності» починає обраховуватися з моменту затвердження останнього з них.
Оприлюднення
Далі – процес оприлюднення, який теж має свої нюанси. Зокрема, щодо змісту інформації, що оприлюднюється. Насамперед, йде мова про усі відомості про емітента: найменування, ідентифікаційний код компанії, місцезнаходження та link на сайт. Плюс до того, дата прийняття рішення про те, що емітент вчинив публічну пропозицію щодо цінних паперів, і назва уповноваженого органу, який прийняв таке рішення. Також вид цінних паперів, реєстраційний номер і дата реєстрації свідоцтва про випуск паперів, та їх міжнародний ідентифікаційний номер тощо.
Про емісію
Також Законом було змінено деякі норми, що стосувались емісії цінних паперів, зокрема були змінені умови для визнання емісії неналежною:
• порушення емітентом вимог законодавства, невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства чи надання неповної інформації;
• порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про емісію цінних паперів;
• внесення недостовірних відомостей у документи, зокрема тих, що подаються для реєстрації випуску цінних паперів;
• неодноразове грубе порушення емітентом прав інвесторів під час емісії паперів.
Нове законодавство також внесло зміни до процедури зміни виду інституту спільного інвестування. У кожного з видів інститутів є індивідуальні особливості, і для кожного клієнта ми підбираємо правельний алгоритм, аби оптимально та максимально швидко підготувати документи для зміни.
Останньою важливою зміною на якій варто зробити акцент – це переказ грошових зобов'язань і конвертованих облігацій в акції.
Переказ та конвертація встановлюються Порядком, який, власне, і надає можливість збільшення чи зменшення статутного капіталу. Така можливість переказу грошових зобов'язань в акції товариства шляхом розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості надається певним «особам» (крім банків) і конвертації конвертованих облігацій в акції товариства шляхом розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості серед власників конвертованих облігацій (крім банків).
Але ці правила поширюються на акціонерні товариства, які здійснюють для збільшення або зменшення статутного капіталу, і не поширюється на випадки зміни розміру капіталу товариства при приєднанні або виділення.
Далі – для кожного товариства є індивідуальні випадки ( в залежності від потреби), які чітко прописані у Порядку, але і вони не є гарантом, що все пройде безпомилково. Тож варто пам’ятати, що у кожної компанії, клієнта є свої вимоги, побажання і потреби, і те, про що я розповів у блозі – це лише привідчинена завіса до усіх вимог та правил, які необхідно враховувати кожному клієнту, тож не забувайте про це. Далі буде…
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 160
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 88
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 76
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 31258
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 21819
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 6999
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2139
-
Аналізи в нормі, а сил немає: що таке прихований йододефіцит і як його розпізнати
Життя 1606
