Виступ ментора Яценюка

Вибори і адміністративний ресурс.

Тільки-що подивися на ISTV агітаційно-меторський виступ прем'єр-міністра Яценюка. Я уже більше півроку стараюсь не дивитися виступи сучасних українських перевертнів, але сьогодні випадково попав саме на такий виступ і зразу випив пілюлі від тиску, бо такого лицемірства і підлості я давно не чув. Своє бачення сучасних виборів я виклав в попередній статті, але не можу утриматися, щоб не висловитися з приводу нинішнього виступу Яценюка. Що найбільше обурило мене.

1. Він пишається тим, що його «Народний фронт» не йде на вибори, бо головне його завдання «кермувати» в Києві, а відповідальність за вирішення проблем на місцях хай беруть на себе інші, хоча найближчі його поплічники ідуть у списку олігархічної «Солідарності» Порошенка.

2. Він категорично заявив, що на місцях ніхто не має займатися політикою, бо це виключне право вищої влади в Києві. Тобто, це натяк на те, що народ виключається з політики і повинен слухняно виконувати політичні рішення київських «вождів». Це викликало у мене асоціацію з ситуацією в нинішній ординсько-візантійській імперії, де політичне життя народу загнане в глибоке підпілля.

3. Не обійшовся цей діяч без того, щоб з обуренням не висловитися на адресу Ю.Тимошенко за її контракт по газу 2009 року і приписав до своїх заслуг сучасну ціну на російський газ.  Знову йому, як і «кровосісі» мішають «попєрєднікі». Це викликає гидоту по відношенню до Яценюка, бо усі розуміють, що нападки на Ю.Тимошенко викликані не цим контрактом, а спробою помсти за її послідовну антиолігархічну політику, починаючи з прем'єрства 2005 року, коли вона забрала Криворіжсталь і, здається 11 міліардів кубометрів газу Фірташа. Саме з того часу вона стала кровним ворогом Ющенка, Фірташа і Порошенка, котрий її стараннями вимушений був покинути посаду Секретаря Ради Національної безпеки і оборони.

4.  Його виступи прозвучав як істина в останній інстанції і ніхто не може поступати інакше. Я згадую виступи радянських  вождів від Сталіна до Горбачова, але такого лукавства, претензії на істину в останній інстанції і наглості не було. У них було «нам здається», «на нашу думку», ЦК вважає і тому подібне. Я ще раз переконався, що  Яценюк і Порошенко забули про Майдан і впевнено йдуть по шляху Януковича. Тому я ще раз нагадую шановним співвітчизникам: будьте пильними, бережіться встановлення олігархічної влади на місцях, бо тоді буде ще важче.