Дочасні вибори до Верховної ОРади, небезпеки повторення помилок.
Давненько я не писав, але зараз такий час, що не можу не написати, щоб потім довго не мучила совість і роздуми про те, що мої думки могли на когось вплинути. Звичайно, причиною мого занепокоєння є вибори до Верховної Ради України. Хоча особисто для мене результати парламентських виборів уже не мають ніякого значення, бо я своє практично уже віджив. Але болить душа за Україну, за дітей, онуків і правнуків, які залишаться після мене, бо це не просто вибори, а по справжньому судьбоносні вибори. Тому мою статтю прошу не вважати агіткою на чиюсь користь чи за когось.
Проблема полягає в тому, що є реальна небезпека повернення до системи влади часів Януковича, коли в парламенті утвориться нова президентська більшість, яка буде не справжньою основою власне законодавчої влади, а структурою узаконення президентських побажань. Що дає підстави висловити таку думку?
Перше. Змова Порошенка і Кличка з підтримкою олігархату дала свій результат на президентських виборах. Не буду аналізувати сто днів їх діяльності в межах України і Києва, це може зробити мисляча людина самостійно. Але я не бачу нічого, що свідчило би, що вони думають щось робити для виконання своїх обіцянок і повноважень. Вся їх увага зосереджена на розстановці своїх кадрів за ознакою особистої вірності, а не професійності. Для прикладу, як старий радянський полковник авторитетно заявляю, що нинішній Міністр Оборони нічим не кращий за іноземних Міністрів Оборони Януковича. І це можна спостерігати і на інших високих державних посадах.
Друге. Створення Яценюком «Народного фронту» і самостійний похід на вибори до Верховної Ради можна було б вітати. Але занепокоєння викликає безапеляційна заява Яценюка про готовність ще до виборів створити коаліцію з «Блоком Порошенка». Тобто, ще нема депутатів, нема депутатських фракцій, а за них уже прийняли рішення. Тому я не агітую проти цих двох передвиборчих об?єднань, але раджу шановним співвітчизникам задуматися і не сприяти формуванню нової «регіональної» більшості.
Третє. Половину парламентарів, обраних за мажоритарною системою, зможе розпоряджатися своїм мандатом за власним розсудом, а чесно кажучи, зможе ним торгувати і примкнути до тих, хто дорожче заплатить і служити не народові, а владі і собі любимим.І ніхто не зможе навіть назвати їх «тушками», бо вони ішли на вибори само висуванцями, навіть якщо їх і підтримувала якась партія.
Таким чином, якщо вибори пройдуть саме в такому ключі, то ситуація складеться на користь Президента без будь-якої противаги і важелів стримування. Якщо в попередньому складі Верховної Ради регіонали і «примкнувши», а точніше, ті, хто продався, беззастережно підтримували Януковича, то нові «регіонали» будуть підтримувати Порошенка. Не будьте сліпими і німими по відношенню до гасла «Пора об?єднуватися», бо це гасло тих, хто при владі, бо об?єднання визнається тільки під керівництвом можновладців. За об?єднання ратував і Янукович, але під його керівництвом. Не треба наступати на одні і ті жграблі.
Що стосується позапарламентських і парламентських «малих» партій, то навіть ті, що подолають прохідний бар?єр зможуть не більше як примкнути до більш потужних партій і об?єднань, а не реально впливати на парламентську ситуацію. В цілому президентський парламент несе в собі небезпеку нового Майдану, який буде набагато важчим, ніж два попередні.
Де вихід? Не виступаючи агітатором за «Батьківщину», бо я в такому віці, що уже ніким не очаровуюсь і, відповідно, ні в кому не розчаровуюсь, вважаю за необхідне сказати, що «Батьківщина, є саме тою щукою, яка не дасть владним карасям ні спати, ні зажертися. Сьогодні в Україні ще нема такої партії, яка була би здатна вірою і правдою служити Україні і її народові. Не винятком є і «Батьківщина», але на даний час вона є єдиною, яка може сприяти становленню справжнього парламентаризму в Україні.
Надіюсь, що ті, хто ознайомиться з моїми думками задумається і сам. Думайте самі, рішайте самі!
