Нещодавно на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було оприлюднено підготовлений до другого читання владний проект Трудового кодексу.
Нещодавно на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було оприлюдненопідготовлений до другого читання владний проект Трудового кодексу. Тобто вженезабаром його має розглянути Верховна Рада. Регіонали заявляють, що проектнібито пройшов громадське обговорення та погоджений з профспілками. Тільки отсамі профспілки стверджують – до обговорення їх ніхто не залучав. Попри це приймутьновий Трудовий кодекс депутати чи ні, як завжди, залежатиме від команди«згори», за якою звикла діяти провладна більшість. Проте, не будемо зазирати умайбутнє, а краще розглянемо, що саме готує для українців цей документ. А от перспективи як раз не райдужні. Фірмовий почерк чинної влади, а саме –незаконне звуження прав звичайних громадян у всіх сферах життя, проглядаєтьсямало не в кожному розділі проекту Кодексу. Зокрема це стосується розділу пронадання відпусток. Так, провладні депутати включили до проекту Трудового кодексу положення, щофактично є спробою легалізувати існування прихованого безробіття. Оскількистаття 200 встановлює, що у тому разі, якщо робота на підприємстві з певнихпричин припиняється на деякий період, то на цей час працівникові за його заявоюможе надаватися неоплачувана відпустка. А тепер врахуйте, що досі такої нормине існувало взагалі. Більше того, у чинному Кодексі законів про працю чіткопрописано, що у разі виникнення зазначених вище обставин за працівникомзберігається заробітна плата у розмірі 2/3 від його офіційного окладу. Такимчином фактично відбувається спроба узаконити у новому Трудовому кодексі дієвусхему для позбавлення звичайних працівників будь-яких фінансових гарантій уситуаціях, що склалися з вини роботодавця. Адже цілком зрозуміло, що у разі існуванняцієї норми людей просто примушуватимуть написати заяву на отриманнянеоплачуваної відпустки. Тобто перерозподіл коштів відбуватиметься за звичноюдля чинної влади схемою: крупні підприємства «зекономлять» значні суми, а тимчасом їхні робітники через вимушену відпустку не матимуть грошей на життя. Окрім того, проект нового Трудового кодексу позбавляє працівника гарантійна вільне отримання другої вищої освіти. Оскільки згідно ч.9 ст. 192 працівникиз вищою освітою зможуть отримати оплачувану відпустку для навчання лише у томуразі, якщо на це навчання їх направив роботодавець. Якщо ж громадянин вирішивотримати другу вищу освіту за власною ініціативою, то й оплачувана відпусткайому не «світить». Натомість нині діючий закон про відпустки гарантуєоплачувану відпустку не залежно від того, якою за рахунком є отримувана вищаосвіта. На жаль, у нинішніх реаліях життя ситуація, коли роботодавцінаполягають на отримання їхніми співробітниками другої вищої освіти, - зі сферифантастики. У більшості випадках будь-який начальник прагне отримати упідпорядкування «робочу бджілку», яка переважну більшість свого часу приділяєвиключно роботі, про відпустки та додаткові вихідні мова навіть не йде. Більше того, тут варто наголосити, що Конституція України містить базовеположення, згідно якого при прийнятті нових законів в жодному разі недопускається звуження прав громадян. Таким чином провладний проект Трудовогокодексу, звужуючи права робітників, грубо порушує основний закон України. От і виходить, що, як завжди, жодного покращення черговий владний проект непринесе. За даної ситуації на думку приходить всім знайомий вираз: «Якщо відваших дій стає лише гірше, то краще не робіть нічого». Якщо ж врахувати те, щоза нинішніх умов праці за кордон з України вже виїхало шість з половиноюмільйонів чоловік, тобто – сьома частина населення країни, що буде у разіприйняття провладного Трудового кодексу – важко спрогнозувати. Тоді, швидше завсе, в Україні залишаться хіба що ті, кому відмовлять у отриманні візи.
