Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з прав людини.
Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з правлюдини. На цьому заході українськаделегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні. От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, щобільшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятомуКримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальнуюстицію до європейських стандартів.
Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню підвартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словамиделегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузитиукраїнські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Протепредставники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, такі залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальнихприладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» убюджеті немає.
Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи,стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами,ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яканасправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судовоїта пенітенціарної систем.
Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблемазастосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання підвартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такікраїни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН зправ людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язатицю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадківкатувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньоїправоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що заправоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє.Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структуразможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування.
Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій дляУкраїни проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч вУкраїні було зафіксовано 29нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написаливідповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація –неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіхоголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливіумови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повногогарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб,які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечитибільш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вонипіддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаютьсяобмежити діяльність ЗМІ та журналістів.
Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційнийхарактер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українськувладу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та,бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжуєтримати нашу країну осторонь.
Вихід з цієї ситуації є лишеодин – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарноїсистеми. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду,про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція непритаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скороченачисельністьправоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівниківвнутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною заполітико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335– в Угорщині, 322 – у Польщі.
До того ж необхідно створити спеціальний механізмконтролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного СудуУкраїни.Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядатисправи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лишенорм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положенняпро перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень таприйняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За такихобставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо доВерховного Суду України.
Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднанаопозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.
