Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направленопроект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання. Необхідністьприйняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Українівідсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідоктакого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умовиздійснення підприємницької діяльності є нерівними.
Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняттяцього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10мільярдів гривень на рік.
З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є нещо інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагоміаргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво«допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствамПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податківвиробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платитиввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - такудопомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомістьдержбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.
Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогусуб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольнийкомітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованостіїї надання.
Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так,Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державноїдопомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарськоїдіяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічнийінтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можутьбути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та напровадження інноваційної діяльності.
Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники новихпрограм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання,дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.
Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправдібезпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідностіможна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кількамільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можнабуде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державнудопомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!
До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це ісписання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільговихкредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, атакож…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єктагосподарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхомнезабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.
24.09.2012 11:39
Державна допомога "для своїх"
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направлено проект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання.
Нещодавно за ініціативи Кабміну до Верховної ради було направленопроект закону про державну допомогу суб’єктам господарювання. Необхідністьприйняття цього документу урядовці обґрунтували тим, що нині в Українівідсутній механізм контролю за наданням різноманітної державної допомоги. Наслідоктакого «недопрацювання» - держдопомога використовується неефективно, а умовиздійснення підприємницької діяльності є нерівними.
Можновладці порахували навіть економічний зиск від таких нововведень – прийняттяцього закону нібито дозволить забезпечити економію бюджетних коштів на рівні 10мільярдів гривень на рік.
З першого погляду, ідея дійсно обґрунтована. Але насправді такі заяви є нещо інше, як чергова порція брехні від чинної влади. І для цього є вагоміаргументи – досвід двох останніх років, протягом яких держава вже встигла суттєво«допомогти» суб’єктам господарювання. Приміром, списала 24 мільярди боргів підприємствамПЕК та близько 1 мільярда – вітчизняній оборонці, звільнила від сплати податківвиробників сонячної електроенергетики, а машинобудівникам дозволила не платитиввізне мито на комплектуючі. Тільки от у цієї тенденції є одне значне «але» - такудопомогу отримали виключно підприємства, наближені до влади. Натомістьдержбюджет втратив мільярди гривень додаткових надходжень.
Але давайте повернемось до суті законопроекту про державну допомогусуб’єктам господарювання. Зокрема, у ньому передбачається, що Антимонопольнийкомітет здійснюватиме моніторинг державної допомоги на предмет обґрунтованостіїї надання.
Разом з тим, документ містить низку виключень з загального правила. Так,Антимонопольний комітет не здійснюватиме контроль за наданням державноїдопомоги у сфері сільськогосподарського виробництва, а також щодо господарськоїдіяльності, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічнийінтерес. Далі ще більше – за рішенням Кабінету Міністрів зі сфери дії закону можутьбути виключені державна допомога на забезпечення розвитку регіонів та напровадження інноваційної діяльності.
Тут і до ворожки можна не ходити, щоб передбачити - розробники новихпрограм держдопомоги будуть ретельно «підбирати» необхідну мету її надання,дослівно цитуючи увесь список виключень із законопроекту.
Таким чином, прийняття цього закону – фактично спроба легалізувати насправдібезпідставне надання допомоги у певній сфері. Для того, щоб у разі необхідностіможна було легко та без зайвого галасу списати «своєму» підприємству кількамільярдів боргів перед бюджетом або звільнити його від сплати податків. Тоді можнабуде лише наголосити, що допомога надається в рамках закону про державнудопомогу суб’єктам господарювання - і справу зроблено!
До того ж, механізмів можливої допомоги закон закладає безліч – це ісписання боргів та штрафних санкцій, компенсація збитків, надання пільговихкредитів, придбання товарів суб’єктів господарювання за цінами вище ринкових, атакож…. інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єктагосподарювання. Ширшого поля для зловживань ще варто пошукати. З таких успіхомнезабаром держбюджет просто не буде чим наповнювати.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734
Контакти
E-mail: [email protected]