Прибутковість АРМА та шляхи збільшення надходжень до держбюджету

АРМА – державний орган, який займається розшуком незаконних активів та їх управлінням (передачею управителю, реалізацією) після накладення судом арешту.

Головне завдання АРМА в частині управління активами полягає у збереженні їх економічної вартості, інакше кажучи, щоб активи, які є речовими доказами у корупційних та інших кримінальних справах, не знецінювалися, поки триває слідство і суд. А таких активів в Україні – на мільярди гривень.  

У спеціальному законі про АРМА немає ні слова про те, що метою Агентства є прибутковість чи самоокупність. Та попри це, АРМА інколи дорікають саме за скромні внески до державного бюджету.

Аргументуючи свою критику, деякі експерти вдаються до банальної арифметики. Мовляв, у бюджет АРМА перерахувало 1 мільйон, а з бюджету на орган виділили 10 мільйонів. Звідси – неефективність, нерентабельність, недоцільність і т. д.

Але якщо докласти хоч трохи зусиль і бодай поверхово ознайомитися з компетенцією Агентства, ця математична логіка перестає працювати.

Насамперед тому, що передача активів в управління компаніям, від чого і генеруються доходи в бюджет, - лише частина роботи АРМА. Так, до цього блоку завжди прикута увага суспільства, тут повсякчас надміру резонансу, але це – щонайбільше 30% функціоналу Агентства.

Крім передачі в управління, частину арештованого майна АРМА реалізує за допомогою відкритих електронних торгів. Лише в минулому році було продано активів на понад 170 мільйонів гривень. Ці кошти зараховуються на депозитний рахунок Агентства у державному банку. Туди ж надходять і всі арештовані гроші, які суди передають до АРМА. Вже сьогодні загальний депозитний портфель Нацагентства перевищує 600 мільйонів гривень, на які нараховуються чималі відсотки.

Тож управляючи грошовими коштами, АРМА створює значну додану вартість за рахунок процентів, сума яких, до речі, значно більша за доходи, що їх перераховують до бюджету управителі активами. Щоправда, з цих відсотків державі не перепадає рівно нічого, окрім як після обвинувального вироку суду і конфіскації коштів. Але ця несправедливість поки що освячена законом, і від намірів АРМА ніяк не залежить.

Втім, щоб мільйони від нарахованих відсотків таки потрапляли в бюджет, АРМА спільно з народними депутатами ініціювало зміни до законодавства, і відповідний законопроект вже зареєстровано у парламенті.

До речі, у разі його прийняття в поточній редакції, АРМА отримає ще одну важливу функцію – зберігання арештованого майна, яке з огляду на його властивості неможливо ні передати в управління, ні продати.

Як видно, передача активів в управління бізнесу є лише одним із заходів у контексті реалізації функції менеджменту АРМА.

І це при тому, що АРМА, як зазначалося, займається не тільки менеджментом, а й виявленням та розшуком активів. Але якщо про управління не говорить хіба лінивий, то про функцію Агентства з розшуку навіть не всі знають. Загалом можна стверджувати, що наразі в публічному інформаційному просторі АРМА асоціюється здебільшого з менеджментом активів.

А це значить, що добра половина діяльності Агентства банально не береться в розрахунок. Даремно. Бо відповідний підрозділ АРМА має доступ до понад 40 реєстрів і баз даних в Україні, банківської таємниці усіх банківських установ нашої держави, основних міжнародних мереж і баз даних у сфері розшуку протиправних активів. Відтак АРМА – це потужний інструмент, яким користується вся вітчизняна правоохоронна система. Для наочності – йдеться про тисячі оброблених запитів від правоохоронних органів щороку, в результаті яких Агентством розшукано активів на понад 100 мільярдів гривень. Втім, не всі ці активи арештовані, а тим паче передані АРМА. І це вже питання не до АРМА.

До цього слід додати і представництво інтересів України в міжнародних юрисдикційних органах, і формування світових трендів політики у сфері повернення незаконних активів та управління ними. Зокрема, розроблену АРМА резолюцію нещодавно ухвалено на Антикорупційному форумі ООН – відтепер країни формуватимуть свої стратегії і закони в тому числі на основі українських пропозицій.

Як оцінити всю цю роботу в категоріях прибутковості/неприбутковості? Чи може бути прибутковою функція розшуку без подальшого арешту і передачі активів в АРМА, а функція міжнародного представництва України без залучення іноземних фандерів та експертів? Відповіді на ці питання очевидні, як і те, що АРМА може генерувати значно більше надходжень до держбюджету в разі внесення відповідних змін до законодавства та покращення співпраці з правоохоронними органами і прокуратурою, від яких фактично залежить, чим саме управлятиме АРМА.

А якщо уявити, що АРМА будуть передавати в управління всі розшукані Агентством активи та всі арештовані, наприклад Державною фіскальною службою, кошти, які наразі не приносять жодних дивідендів ні власнику, ні державі, а нараховані на ці кошти відсотки щомісяця перераховуватимуться до державного бюджету, то доходи від діяльності АРМА будуть вимірюватись не десятками мільйонів, а щонайменше сотнями. Ці наразі недоотримані доходи державного бюджету фактично лежать під ногами та кричать про своє бажання принести користь країні, і їхній голос вже починають чути і окремі депутати, і представники ДФС та правоохоронних органів. Ця ідея настільки проста і ефективна, що в неї неможливо не вірити. І, на щастя, так думаємо вже не лише ми.