Між молотом і ковадлом: як підвищити відповідальність виконавців робіт у будівництві

Професійна спільнота: архітектори, інженери проектанти, експерти, інженери технічного нагляду, підрядники – будівельники визнають свій нинішній статус – на колінах перед забудовником.

Професійна спільнота: архітектори, інженери проектанти, експерти, інженери технічного нагляду, підрядники – будівельники визнають свій нинішній статус – на колінах перед забудовником. Багато хто звик бути частиною ланцюга з втілення порушень, а багато хто хоче змін: чітких правил гри і гри за правилами.

«У своїй роботі я між молотом і ковадлом», – констатує учасник нашої експертної зустрічі – інженер технічного нагляду на будівництві. 

«Я вимушений «не помічати» порушення,  які ініціює та схвалює замовник. Одночасно, я не можу виконувати  покладених на мене обов’язків – повідомляти органу державного архітектурно-будівельного контролю про відхилення від проєкту.  Якщо я буду сперечатися, мене одразу замінять більш зговірливим інженером, я втрачу об’єм робіт і здобуду репутацію «складного». Підрядник (який здійснює будівництво) так само відмовляє в усуненні порушень, оскільки рішення про відхилення прийнято замовником, і щоб отримати свої гроші, усі ми виконуємо його волю, або маємо йти з ринку», – каже інженер технічного нагляду.

Маємо ситуацію: якщо запитом забудовника є легалізація порушень – будувати на зелених зонах, будувати вище, ширше, ніж можна згідно з нормативами, будувати житлові будинки на земельних ділянках, що були відведені під дитячі садки, школи, то це буде зроблено, і виконавець знайдеться, а «складний» з гордо піднятою головою без роботи. Тим більше, що всі великі забудовники вже давно «замкнули цикл»: створили під себе усі необхідні архітектурні, проєктні та експертні структури, які проваджують їхні задуми «під ключ».

Проблема очевидна, але чи можна її вирішити і як? 

У світі проблеми професійної етики вирішують професійні спільноти: об’єднуючи зусилля вони прагнуть захистити професію від тиску, щоб представники професії діяли в межах спільно визначених стандартів. У нас це ще не працює. І не лише через те, що нам часто складно об’єднуватися, спільно протидіяти, а і через те, що регулятори в інтересах зрощених з ними забудовників спеціально створюють умови, за яких саморегулювання і діяльність відповідних організацій (СРО) є недостатньо дієвими.

Зокрема, за позбавлення сертифікатів фахівців у будівництві відповідає спеціально створена Атестаційна архітектурно-будівельна комісія. Але які повноваження такої комісії? За діючою регуляцією вона може позбавити сертифікатів на підставі:

• заяви виконавця про позбавлення кваліфікаційного сертифіката (виконавець сам просить про позбавлення сертифіката, тобто хоче втратити спосіб заробляти кошти);

• рішення суду (в Україні це довго, дорого, складно);

• акту про виявлення контролюючими органами фактів порушення експертом вимог законодавства та нормативних документів у сфері містобудування (а такий орган не зобов’язаний повідомляти про це Комісію, та й сам часто вдається до приховування порушень);

• подання експертом недостовірних документів для проведення професійної атестації (обмежує «вхід» в професію, але не подальше її добропорядне виконання);

• передачі кваліфікаційного сертифіката іншій особі для виконання окремих видів робіт (це коли фахівець ставить свій підпис під роботами, яких по факту не виконує: порушення, яке на практиці ще нікому не вдалося довести).

Комісія не може виявляти порушення представників професійної спільноти, не може реагувати на звернення до неї щодо фактів порушень. Відтак, усі саморегулівні організації одностайні у розширенні повноважень Комісії та надання їй можливості позбавляти сертифікатів своїх членів у разі встановлення фактів вчинення порушень вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів у сфері містобудування.

Отримавши можливість позбавляти сертифікатів, ми одразу отримуємо цілу низку ризиків. Як уникнути вибірковості у підході; як забезпечити відкритість та законність на кожному етапі розгляду; до яких матеріалів може мати доступ Комісія; за чий рахунок вона працюватиме; як забезпечити можливість контролю за діяльністю тих представників професій, що не входять до жодної з саморегулівних організацій?

Серед запропонованих рішень до чинної регуляції, що наразі змінюється:

• Комісія може розглядати лише обґрунтовані звернення фізичних і юридичних осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути порушені внаслідок виконання робіт (послуг) неналежної якості;

• Комісія може розглядати порушення усіх фахівців, незалежно від членства у СРО;

• у своїх рішеннях Комісія спирається на перелік нормативно затверджених грубих порушень, за які виконавці позбавляються сертифікатів на визначений термін;

• нове регулювання стає актуальним для нових порушень, що будуть здійснені вже після набуття чинності змін у регуляції;

• матеріали для аналізу Комісія в майбутньому має брати з Електронної системи, оскільки, щоб оцінити експертний звіт щодо проєкту будівництва, Комісія має бачити не лише повний звіт з додатками, але і сам проєкт будівництва.

Наразі професійна спільнота думає над переліком грубих порушень. По секрету визнають, що практично усі проєкти містять численні порушення і за пів року, кількість виконавців робіт у сфері містобудування можна було би зменшити вдвічі. Усі порушення можуть призводити до трагедій, як це було з будинком для літніх людей у Харкові, де за попередніми даними були порушені вимог пожежної безпеки.

А також це порушення вимог захисту довкілля; захисту від шуму; енергозбереження; забезпечення безпеки і доступності експлуатації будівель; їх стійкості; порушення розрахунку вартості робіт; завищення обсягу робіт що можуть бути умисно чи не умисно здійснені архітекторами, проєктувальниками, а потім приховані за допомогою експертних звітів та впроваджені далі під умовним «наглядом»  фахівців.  

Можливість професійного очищення як ніколи актуальна у випадку, коли архітектурно-будівельний контроль розбалансований і ми не можемо розраховувати на його дієвість. Розширені повноваження комісії та низка позбавлень сертифікатів могла би «розворушити» ринок і зробити відповідальних виконавців щонайменше значно уважнішими до порушень та менш зговірливими. А забудовників – більш відповідальними. Адже значна частина бізнесу, який є кров’ю економіки, також давно хоче грати за правилами. А для розвинених країн основою таких правил є законність, відповідальність та рівні умови для конкуренції.

«Вікно можливостей» у цьому напрямку дещо привідкрите – Мінрегіон вносить зміни до профільної Постанови Уряду № 554. Спільно з професійною спільнотою та експертами подали пропозиції, сподіваємося, Уряд погодить не рамкові, а сутнісні зміни.