Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат
Як централізовані закупівлі змінюють державний сектор України - досвід та приклади з Європи.
Україна перебуває на шляху гармонізації свого законодавства з правилами Європейського Союзу. Публічні закупівлі – стали однією з перших сфер, де намагаємось засинхронити підходи. Адже на рівні системи Україна та Європа стикаються з подібними викликами – складний та багатоетапний процес закупівель та велика кількість замовників, які не володіють потрібною експертизою на достатньому рівні. Відсутність кваліфікованих спеціалістів у цій галузі є одним з основних викликів на сьогодні як для Європи, так і для України. Тому професіоналізація даної сфери досить важлива та актуальна.
А коли йдеться про ефективне витрачання коштів платників податків, якість закупівель напряму впливає на роботу державних сервісів і критичної інфраструктури.
Україна та ЄС йдуть подібним шляхом, аби вирішити цю проблему. Щоб підвищити якість закупівель і мінімізувати ризики, в Україні створюють централізовані закупівельні організації (ЦЗО). Вони спеціалізуються зокрема на проведенні складних процедур закупівель, наприклад, в енергетичній або медичній сфері.
Таким чином вдається не лише оптимізувати витрати бюджетних коштів, а й забезпечити стабільне постачання важливих для держави ресурсів.
Тож, що таке ЦЗО і як вони працюють?
Централізовані закупівельні організації (ЦЗО) – це установи, які забирають на себе закупівельне навантаження і спеціалізуються саме на ефективних державних закупівлях. Вони збирають потреби різних організацій, професійно управляють закупівельними процесами, сприяють економії державних коштів, підвищують конкуренцію серед постачальників та мінімізують адміністративне навантаження на замовників.
В Україні наразі працюють чотири ЦЗО на центральному рівні та сім – на регіональному. На початку квітня Уряд схвалив створення ще однієї централізованої закупівельної організації – у сфері відання Агентства відновлення. Що свідчить про успішну практику роботи та її масштабування.
Чи усі товари варто купувати через ЦЗО?
Якщо коротко, ні. Централізація доречна там, де велика кількість замовників мають подібні потреби, які можна обʼєднати та уніфікувати. До того ж ці потреби мають бути прогнозованими та регулярними. Отже, що в Україні купується через централізовані закупівельні організації? Розглянемо кілька прикладів.
Професійні закупівлі є першою ЦЗО в Україні. Під час дії воєнного стану організація спеціалізується на паливі та електроенергії для центральних органів виконавчої влади. Це – товари першої необхідності, без яких держава не зможе якісно функціонувати, вони потрібні завжди. Саме тому їх доречно закуповувати централізовано, адже завдяки більшому масштабу та професійному підходу збільшується конкуренція та заощаджуються кошти держави.
Також, Україна централізовано забезпечує лікарні деякими дороговартісними ліками та медичним обладнанням. Такі закупівлі проводить державне підприємство Медичні закупівлі України.
Як працюють ЦЗО у Європі?
Якщо говорити про міжнародний досвід, то Австрія, наприклад, має подібну до нашої модель. Там є дві центральні ЦЗО та кілька регіональних. У той же час там на централізовану рівні відбуваються закупівлі товарів, що необхідні для функціонування пенітенціарної системи. А це досить незвично для України.
Також дуже ефективно централізовані закупівлі працюють у Швеції. Там місцева ЦЗО покриває велику кількість суміжних до закупівель функцій. Таким чином вона має можливість пропонувати своїм клієнтам якісний та конкурентний державний сервіс. І замовники самі проактивно передають шведській ЦЗО свої потреби.
Подібного клієнтоорієнтованого підходу варто вчитися і нам в Україні. Адже хоч інструмент ЦЗО у нас і працює досить ефективно, проте він є обовʼязковми для замовників. Тобто їх на законодавчому рівні зобовʼязують передавати певні потреби централізованим закупівельним організаціям. А ми маємо прагнути до максимально якісного закупівельного сервісу, який би стимулював замовників добровільно звертатись до ЦЗО.
Динамічні системи закупівель як наступний крок розвитку ЦЗО
Динамічна система закупівель (ДСЗ) – інструмент, що дозволяє постачальникам і замовникам приєднуватися до процесу закупівель у будь-який момент. Це по суті відкрита рамкова угода. ДСЗ забезпечує гнучкість, підвищує конкуренцію і мінімізує бюрократію. В Україні цей механізм почне повноцінно працювати, коли мине девʼять місяців після затвердження нового Закону про публічні закупівлі. Проте у пілотному режимі він вже зараз використовується в оборонній сфері.
Новий Закон передбачає кілька варіантів використання цього інструменту. Один з них – опція, коли ЦЗО використовує динамічну систему закупівель для централізованих процедур в інтересах інших замовників. Очікується, що ДСЗ стануть важливим інструментом для підвищення ефективності закупівель особливо у сферах постійного попиту - енергоресурсах, медичних товарах тощо. Тут для нас є важливим досвід європейських колег, які активно застосовують цей інструмент у своїй співпраці з замовниками.
Висновки та прогнози
У сучасних умовах, коли Україна бореться не лише за територіальну цілісність, а й за ефективну трансформацію державного управління, система публічних закупівель має бути максимально прозорою, адаптивною та орієнтованою на результат.
Централізовані закупівельні організації відіграють ключову роль у досягненні цих цілей, адже забезпечують фаховий підхід до закупівель, зменшують навантаження на замовників і дають змогу зекономити мільйони гривень платників податків. Це вже не просто технічний інструмент, а один з елементів стратегічного управління державними ресурсами.
Саме тому ми маємо впроваджувати кращі закупівельні підходи наших європейських колег та розвивати власні рішення, які довели свою ефективність. Інструмент ЦЗО – це саме про це.
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 865
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 263
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 146
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 43475
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24973
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 17363
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10205
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
4394
