Куди тікати, якщо не буде світла та зв'язку?
Що планувати IT-фахівцям, якщо продовжувати роботу у їхньому місті буде неможливо? Чи пропонують роботодавці варіант релокейту? Що пропонують компанії?
Ворожі атаки на українську інфраструктуру продовжуються. На жаль, це вже відчули на собі всі українці без виключення. Планові та аварійні відключення електропостачання стають все частішими, що створює багато незручностей для кожного з нас.
В ДТЕК уже повідомляють, що в подальшому плановими можуть стати не відключення, а включення світла. В таких умовах повноцінно працювати та планувати свій час буде доволі складно. Тому сьогодні ми хочемо поговорити про те, як жити в нових реаліях, як до них адаптуватися та чи варто шукати радикальні шляхи вирішення проблеми відключення електропостачання та зникнення звʼязку.
Що планувати IT-фахівцям, якщо продовжувати роботу у їхньому місті буде неможливо?
В умовах нестабільної ситуації, згідно з опитуваннями серед айтівців, близько 70% з них готові релокуватися всередині країни у більш безпечні та «стабільні» регіони. А 16,6% говорять, що за необхідності готові виїхати з країни.
Доволі значна кількість опитаних заявили, що не розглядають можливості релокуватися. І якщо у них не буде змоги працювати, їм доведеться взяти тимчасову відпустку або ж взагалі звільнитися.
Насправді ж доволі складно уявити ситуацію, коли понад 12% айтівців в країні повністю перестають працювати. Вірогідно, більшості вдасться знайти шляхи, щоб не залишати бодай головні свої проєкти. Але загадувати наперед все ж таки складно.
Чи пропонують роботодавці варіант релокейту?
Безумовна перевага IT-професій — це можливість працювати будь-звідки. Головне — наявність електроенергії та доступу до інтернету. Тобто можна релокуватися без особливих складнощів. І близько 17% айтівців говорять, що їх компанії готові допомогти релокуватися та піти назустріч у цьому питанні.
Однак для більшості ситуація все ж складніша. Близько 73% IT-спеціалістів повинні будуть самостійно шукати можливості для роботи без перебоїв. Трохи більше 10% опитаних говорять, що компанії радять їм релокуватися, проте не готові допомагати у цьому процесі.
Тут варто зауважити, що доволі мала кількість компаній, готових допомогти з релокейтом, — це результат того, що самі компанії знаходяться в непростій ситуації. І зараз перед ними стоять ті ж самі завдання — організувати роботу в умовах нової реальності хоча б на рівні внутрішніх процесів.
Країни, до яких найчастіше їдуть айтівці, тікаючи від блекауту
Наразі близько 14% українських айтівців виїхали за кордон. І тут важливо розуміти, що це у більшості саме жіноча аудиторія. Число було б більшим, якби чоловіки також мали можливість релокуватися за межі України на час війни. Та зараз, як бачимо, частина спеціалістів, що виїхали, відносно невелика.
Стосовно географії релокації айтівців, можемо навести наступний ТОП-10 країн, куди переїхали українські IT-спеціалісти:
- 1. Польща — 35,2%
- 2. Німеччина — 10,3%
- 3. Румунія — 5,7%
- 4. Іспанія — 3,7%
- 5. Чехія — 3,6%
- 6. Туреччина — 3,5%
- 7. Португалія — 3,4%
- 8. Болгарія — 2,7%
- 8. Кіпр — 2,5
- 9. Словаччина — 2,4%
До речі, цікаво виглядають критерії вибору країни для релокації. Близько 50% опитаних обрали країни, де мають друзів та родичів. А 34% переїхали до країн, які вважають найбільш безпечними. Решта назвали інші причини. У тому числі наявність офісу компанії, в якій вони працюють на цей час.
Що пропонують компанії: закупка генераторів та Starlink
Очевидно, що ситуація зараз занадто непередбачувана, щоб навіть топові IT-компанії могли розробити чіткий план дій на випадок повного блекауту та складнощів зі звʼязком. Проте деякі з них все ж поділилися власними планами та роздумами з цього приводу. Ми зібрали декілька таких прикладів серед топових IT-компаній.
EPAM
За словами представників EPAM, для них головним пріоритетом залишається безпека співробітників та їхніх сімей. Компанія ще в лютому активувала «План безперервності бізнесу». У його основі — забезпечення фізичної безпеки усіх фахівців та евакуація їх разом з сімʼями у безпечніші місця.
Головні елементи «Плану безперервності бізнесу»:
- - тимчасова релокація за кордон тих спеціалістів, у кого для цього є юридичні підстави;
- - переселення співробітників всередині країни для забезпечення можливості працювати в безпеці та без значних перебоїв з електроенергією та звʼязком;
- - посилення офісів компанії обладнанням для безперебійної роботи — від генераторів до Старлінків.
Це дійсно гарний приклад того, як компанія комплексно підходить до вирішення нагальних проблем.
Ciklum
У Ciklum співробітникам першочергово радять триматися якнайдалі від інфраструктурних обʼєктів. Компанія також надає підтримку тим працівникам, які все ж вирішують релокуватися до більш безпечних регіонів.
Офісна інфраструктура компанії на цей час вже забезпечена генераторами. У планах — придбати Starlink для забезпечення безперебійного доступу до мережі інтернет.
Sigma Software
Компанія з самого початку повномасштабного вторгнення суттєво розширилася за кордоном. Зʼявилися офіси в Чехії, Болгарії та навіть у Латинській Америці. Ще більше офісів відкрилися в Польщі, розширився штат компанії в офісах Швеції, Канади та США. Також компанія відкрила офіси у відносно безпечних містах України: Полтаві, Чернівцях, Ужгороді, Тернополі та інших.
Українські офіси вже зараз обладнано альтернативними джерелами живлення. Цікавим рішенням також стало створення внутрішнього дашборду компанії, де можна в будь-який час побачити, чи є електрика, опалення та інтернет в тому чи іншому офісі. А ще сервісний центр компанії за потреби замінює батареї лептопів своїх співробітників та допомагає у придбанні блоків багатоканальної швидкої зарядки.
Ми впораємося!
Так, ця зима буде складною для кожного з нас. Але ми, українці, зараз сильні як ніколи. Немає такого випробування, з яким би ми не впоралися. І жодна ворожа атака по інфраструктурі не зламає нас. Тому працюємо далі, підтримуємо українську економіку та армію, рухаємося вперед задля нашої спільної перемоги!
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21268
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19955
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7930
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7714
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6817