Куди тікати, якщо не буде світла та зв'язку?
Що планувати IT-фахівцям, якщо продовжувати роботу у їхньому місті буде неможливо? Чи пропонують роботодавці варіант релокейту? Що пропонують компанії?
Ворожі атаки на українську інфраструктуру продовжуються. На жаль, це вже відчули на собі всі українці без виключення. Планові та аварійні відключення електропостачання стають все частішими, що створює багато незручностей для кожного з нас.
В ДТЕК уже повідомляють, що в подальшому плановими можуть стати не відключення, а включення світла. В таких умовах повноцінно працювати та планувати свій час буде доволі складно. Тому сьогодні ми хочемо поговорити про те, як жити в нових реаліях, як до них адаптуватися та чи варто шукати радикальні шляхи вирішення проблеми відключення електропостачання та зникнення звʼязку.
Що планувати IT-фахівцям, якщо продовжувати роботу у їхньому місті буде неможливо?
В умовах нестабільної ситуації, згідно з опитуваннями серед айтівців, близько 70% з них готові релокуватися всередині країни у більш безпечні та «стабільні» регіони. А 16,6% говорять, що за необхідності готові виїхати з країни.
Доволі значна кількість опитаних заявили, що не розглядають можливості релокуватися. І якщо у них не буде змоги працювати, їм доведеться взяти тимчасову відпустку або ж взагалі звільнитися.
Насправді ж доволі складно уявити ситуацію, коли понад 12% айтівців в країні повністю перестають працювати. Вірогідно, більшості вдасться знайти шляхи, щоб не залишати бодай головні свої проєкти. Але загадувати наперед все ж таки складно.
Чи пропонують роботодавці варіант релокейту?
Безумовна перевага IT-професій — це можливість працювати будь-звідки. Головне — наявність електроенергії та доступу до інтернету. Тобто можна релокуватися без особливих складнощів. І близько 17% айтівців говорять, що їх компанії готові допомогти релокуватися та піти назустріч у цьому питанні.
Однак для більшості ситуація все ж складніша. Близько 73% IT-спеціалістів повинні будуть самостійно шукати можливості для роботи без перебоїв. Трохи більше 10% опитаних говорять, що компанії радять їм релокуватися, проте не готові допомагати у цьому процесі.
Тут варто зауважити, що доволі мала кількість компаній, готових допомогти з релокейтом, — це результат того, що самі компанії знаходяться в непростій ситуації. І зараз перед ними стоять ті ж самі завдання — організувати роботу в умовах нової реальності хоча б на рівні внутрішніх процесів.
Країни, до яких найчастіше їдуть айтівці, тікаючи від блекауту
Наразі близько 14% українських айтівців виїхали за кордон. І тут важливо розуміти, що це у більшості саме жіноча аудиторія. Число було б більшим, якби чоловіки також мали можливість релокуватися за межі України на час війни. Та зараз, як бачимо, частина спеціалістів, що виїхали, відносно невелика.
Стосовно географії релокації айтівців, можемо навести наступний ТОП-10 країн, куди переїхали українські IT-спеціалісти:
- 1. Польща — 35,2%
- 2. Німеччина — 10,3%
- 3. Румунія — 5,7%
- 4. Іспанія — 3,7%
- 5. Чехія — 3,6%
- 6. Туреччина — 3,5%
- 7. Португалія — 3,4%
- 8. Болгарія — 2,7%
- 8. Кіпр — 2,5
- 9. Словаччина — 2,4%
До речі, цікаво виглядають критерії вибору країни для релокації. Близько 50% опитаних обрали країни, де мають друзів та родичів. А 34% переїхали до країн, які вважають найбільш безпечними. Решта назвали інші причини. У тому числі наявність офісу компанії, в якій вони працюють на цей час.

Що пропонують компанії: закупка генераторів та Starlink
Очевидно, що ситуація зараз занадто непередбачувана, щоб навіть топові IT-компанії могли розробити чіткий план дій на випадок повного блекауту та складнощів зі звʼязком. Проте деякі з них все ж поділилися власними планами та роздумами з цього приводу. Ми зібрали декілька таких прикладів серед топових IT-компаній.
EPAM
За словами представників EPAM, для них головним пріоритетом залишається безпека співробітників та їхніх сімей. Компанія ще в лютому активувала «План безперервності бізнесу». У його основі — забезпечення фізичної безпеки усіх фахівців та евакуація їх разом з сімʼями у безпечніші місця.
Головні елементи «Плану безперервності бізнесу»:
- - тимчасова релокація за кордон тих спеціалістів, у кого для цього є юридичні підстави;
- - переселення співробітників всередині країни для забезпечення можливості працювати в безпеці та без значних перебоїв з електроенергією та звʼязком;
- - посилення офісів компанії обладнанням для безперебійної роботи — від генераторів до Старлінків.
Це дійсно гарний приклад того, як компанія комплексно підходить до вирішення нагальних проблем.
Ciklum
У Ciklum співробітникам першочергово радять триматися якнайдалі від інфраструктурних обʼєктів. Компанія також надає підтримку тим працівникам, які все ж вирішують релокуватися до більш безпечних регіонів.
Офісна інфраструктура компанії на цей час вже забезпечена генераторами. У планах — придбати Starlink для забезпечення безперебійного доступу до мережі інтернет.
Sigma Software
Компанія з самого початку повномасштабного вторгнення суттєво розширилася за кордоном. Зʼявилися офіси в Чехії, Болгарії та навіть у Латинській Америці. Ще більше офісів відкрилися в Польщі, розширився штат компанії в офісах Швеції, Канади та США. Також компанія відкрила офіси у відносно безпечних містах України: Полтаві, Чернівцях, Ужгороді, Тернополі та інших.
Українські офіси вже зараз обладнано альтернативними джерелами живлення. Цікавим рішенням також стало створення внутрішнього дашборду компанії, де можна в будь-який час побачити, чи є електрика, опалення та інтернет в тому чи іншому офісі. А ще сервісний центр компанії за потреби замінює батареї лептопів своїх співробітників та допомагає у придбанні блоків багатоканальної швидкої зарядки.
Ми впораємося!
Так, ця зима буде складною для кожного з нас. Але ми, українці, зараз сильні як ніколи. Немає такого випробування, з яким би ми не впоралися. І жодна ворожа атака по інфраструктурі не зламає нас. Тому працюємо далі, підтримуємо українську економіку та армію, рухаємося вперед задля нашої спільної перемоги!
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 22736
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 16885
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13911
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6763
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6005