В останній день осені 2019-го в Україні трапилася непересічна подія для розвитку будсфери: підписання меморандуму про впровадження ВІМ-технологій у будівництві.
ВІМ-технології (Building Information Model) — це так зване інформаційне моделювання будівельного об’єкта. Тобто, мова про віртуальне будівництво, що реалізовується ще задовго до його фактичного завершення. Такі технології підвищують безпеку зведення об'єктів, моделюють і прогнозують потенційні впливи усіх вірогідних факторів на кожному етапі будівництва. А ще дозволяють добре зекономити на зведенні об’єкта. В ефективності ВІМ переконався весь світ і нині впроваджує на державному рівні. Чи вдасться й Україні будувати по-сучасному — розповім далі.
Поняття ВІМ-технологій з’явилося у 1992 році, а з 2002-го абревіатура увійшла до лексикону фахівців будівельного проектування і набула широкого розповсюдження в усьому світі. На перший погляд, ВІМ- технології це щось складне і далеке. Втім, вже майже два десятки років вони активно використовуються в аерокосмічному комплексі, автомобілебудуванні, літакобудуванні та міністерстві оборони. Віднедавна їх черга дійшла і до будівництва (що для великих міст стало кроком до розвитку і новітніх технологій).
В чому плюси? Застосування BIM-технологій в проектуванні та будівництві скорочує терміни підготовки проектної документації, знижує ймовірність помилок, надає контроль ключових показників і дотримання термінів виконання робіт, дозволяє швидко надавати інформацію щодо результатів досліджень і випробувань та оперативно коригувати вартісні показники будівництва тощо. Простими словами, ВІМ — це інформаційна (віртуальна) модель будівлі, яка дуже полегшує роботу з об’єктом і має важливі переваги порівняно з класичними методами проектування.
Фактично, мова про комп’ютерну розробку, що дозволяє узгодити створювані різними фахівцями та організаціями компоненти, системи майбутньої споруди, а також заздалегідь перевірити їх життєздатність, функціональність. Це модель, у якій можуть паралельно працювати архітектори, конструктори, інженери та інші фахівці, залучені до проекту. Така спільна робота впродовж усього циклу створення будівлі унеможливлює багато помилок або втрату даних. Окрім цього, прийняття спільних аналітичних рішень на ранніх етапах створення об’єкта дозволяє істотно заощадити, а також моніторити будь-які зміни на всіх етапах (відповідно — виключати халатність при проектуванні чи корупційні складові).
Своєю чергою, експерти виділяють ще й такі переваги застосування віртуального будівництва:
- зменшення термінів підготовки проектної документації;
- контроль ключових показників і дотримання термінів виконання робіт;
- швидке надання інформації щодо результатів досліджень і випробувань, документації та звітів в електронному вигляді;
- скорочення термінів введення будівлі в експлуатацію.
Світ переходить на ВІМ-технології
ВІМ-технології активно використовуються в світі. Тому що це чітка історія про швидке, якісне і економне будівництво. До прикладу, в країнах Євросоюзу очікувана щорічна економія від використання BIM-технологій на етапі проектування та будівництва складає більше 20%. У Великобританії за рахунок використання BIM до 2025 року планується на 50% скоротити час реалізації проектів.
Загалом же, на державному рівні ВІМ технології використовують такі країни:
Тим часом, завдяки згаданому вище меморандуму в український бізнес вже по трішки почав впроваджувати BIM-технологій (а 2020-му їм мають обов’язково мають використовувати для всіх об’єктів категорії СС3). Своєю чергою, у Мінрегіоні розглядають можливість зробити обов’язковим застосування BIM-технології в проектуванні та будівництві в Україні. Дорожня карта змін виглядає приблизно так:
Нині я продовжую гуртувати навколо себе всіх, хто причетний до будівельної галузі, аби зробити все можливе для впровадження ВІМ на державному рівні. Адже це зміни без яких повноцінний розвиток галузі не відбудеться. Сучасні, модернові, а головне — безпечні та енергоощадні будівлі мають з’являтися в Україні якнайшвидше. Адже нині у нас будується багато проектів, але їх якість подекуди вкрай сумнівна. І якщо на вигляд чи вартість можна було б заплющити очі, то на безпосередню безпеку людей, які там перебуватимуть — ні.
