Закон про аудит – Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII;
Рекомендаціїщодо проведення перевірок – Рекомендації щодо проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг, затверджені Рішенням Ради нагляду за аудиторською діяльністю Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» від 30 серпня 2019 року № 5/7/13;
Рішення Ради нагляду - Рішення Ради нагляду за аудиторською діяльністю Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» «Про внесення змін до Рекомендацій щодо проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг» від 1206.2020 № 2/5/21;
Другий розділ Реєстру аудиторів та САД – суб’єкти аудиторської діяльності, що знаходяться виключно у розділі «Суб’єкти аудиторської діяльності» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
САД – суб’єкт аудиторської діяльності.
Сісти сьогодні увечері перед ноутбуком та висловити свої думки мене заставили нововведення, пов'язані зі змінами, внесеними Рішенням Ради нагляду до Рекомендацій щодо проведення перевірок, та коментарі щодо них. Перше ознайомлення з цими змінами показує нам, начебто, неприємну картину: від тепер суб'єкти аудиторської діяльності із другого розділу Реєстру аудиторів та САД, які мають бажання потрапити в план-графік проведення перевірки контролю якості повинні не тільки мати власне бажання (в Законі про аудит це іменується «власною ініціативою»), а ще й відповідати вимогам статті 23 цього ж Закону.
Заради справедливості варто сказати, що і раніше ця норма була присутня в Рекомендаціях, але її не всі там бачили. Судіть самі. Стара редакція абзацу першого частини дев’ятої розділу ІІ Рекомендацій звучала так:
«Окрім САД, визначених відповідно до пункту 1 та 2 частини третьої цього розділу, Комітет включає до щорічного плану-графіка проведення перевірок САД за їх власною ініціативою на підставі заяви САД за умови, що протягом двох років поспіль до такого САД, керівника, засновника (засновників) САД не застосовувалися стягнення, використання САД внутрішніх процедур, систем, механізмів та ресурсів, визначених статтею 23 Закону для забезпечення системного та регулярного надання послуг з аудиту, та наявності завершених завдань з аудиту річної фінансової звітності.»
Отже, донедавна право на ініціювання питання щодо включення конкретного САД до плану-графіку з’являлося при наявності одночасно наступних умов:
1) відсутність стягнень протягом двох років поспіль до такого САД, керівника, засновника (засновників) САД;
2) використання САД внутрішніх процедур, систем, механізмів та ресурсів, визначених статтею 23 Закону для забезпечення системного та регулярного надання послуг з аудиту;
3) наявність завершених завдань з аудиту річної фінансової звітності.
Після прийнятого Рішення Ради нагляду абзац перший частини дев’ятої розділу ІІ Рекомендації щодо проведення перевірок має наступний вигляд: «… Комітет включає до щорічного плану-графіка проведення перевірок САД за їх власною ініціативою на підставі заяви САД за умови відповідності вимогам статті 23 Закону.»
Тобто, умова залишилася одна: відповідність вимогам статті 23 Закону. Саме ця зміна викликала великий резонанс серед аудиторської спільноти.
Пропоную розглянути більш детально, що було і що стало, та чи такі вже кардинальні зміни побачили САД, що перебувають у другому розділі Реєстру аудиторів та САД.
Почнемо з середини та зупинимося на вимозі відповідати статті 23 Закону про аудит. Перша редакція Рекомендацій щодо проведення перевірок передбачала використання САД внутрішніх процедур, систем, механізмів та ресурсів, визначених статтею 23 цього Закону для забезпечення системного та регулярного надання послуг з аудиту. Поточна редакція Рекомендацій щодо проведення перевірок передбачає вже відповідність вимогам статті 23 Закону. Щоб зрозуміти, що саме змінилося, потрібно згадати, що вимагає від САД стаття 23 Закону про аудит. Сам Закон про аудит, вірніше його стаття 23, нам говорить про те, що «суб’єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності має забезпечити..», а далі наведений перелік цих вимог, застосування яких має забезпечити САД. Серед них:
- впровадження відповідних політики та процедур незалежності;
- запровадження системи внутрішнього контролю;
- запровадження процедур реєстрації та обліку фактів, інформація про які підлягає фіксації та розкриттю відповідно до цього Закону;
- застосування методики оцінки ризиків, заходів та засобів для захисту систем обробки інформації;
- забезпечення необхідними ресурсами у вигляді достатнього рівня кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту;
- запровадження організаційних та адміністративних механізмів для попередження, ідентифікації, усунення або управління і розкриття будь-яких ризиків та загроз своїй незалежності тощо.
Отже, як на мій погляд, з новою редакцією Рекомендації щодо проведення перевірок мало що змінилося в цій частині вимог.
Скоріш з новою редакцією Рекомендацій щодо проведення перевірок були виключені недомовки і тепер вже стало більш ясним, те, що і так усі розуміли: Хочете зайняти нішу обов'язкового аудиту, доведіть, що ви того варті.
P.S. Свої думки щодо двох інших умов, які були присутні у першій редакції Рекомендацій щодо проведення перевірок та давали право на ініціювання САД питання щодо включення його до плану-графіку перевірок, а зараз зникли, та щодо того, чи такий вже й страшний чорт, як його малюють тобто, чи дійсно складно виконати вимоги статті 23 Закону про аудит САД із другого розділу Реєстру аудиторів та САД, я викладу пізніше.
А на підтримку тих, кого налякали зміни, нагадаю: Птах, сідаючи на гілку, не боїться, що та обломиться. Вiн вірить в силу крил, а не в надійність гілки. (Aвтор мені не відомий.)
