Якісне шляхове покриття, правильно встановлені знаки дорожнього руху, світлофори, що працюють, завжди розчищені дороги, стабільний сигнал GPS і 3G/4G. Навіть сьогодні зрозуміло, що безпілотні авто вимагатимуть абсолютно нової інфраструктури, якої немає в У
Судячи з Женевського автосалону, який проходить в Швейцарії, безпілотні автомобілі стануть глобальним трендом вже до 2020 року. Так само вважає і Boston Consulting Group. За їхньою статистикою, в 2021 році частка продажів частково-автономних автомобілів складе 5%. Однак вже до 2035 року це число зросте до 25%, з яких третина машин будуть повністю самоврядними.
Але давайте не забувати, що Україна стабільно відстає від розвинутого світу на пару десятків років. Якісне шляхове покриття, правильно встановлені знаки дорожнього руху, світлофори, що працюють, завжди розчищені дороги, стабільний сигнал GPS і 3G/4G. Навіть сьогодні зрозуміло, що безпілотні авто вимагатимуть абсолютно нової інфраструктури, якої немає в Україні.
Безпілотні автомобілі можна умовно розділити на дві групи: які передбачають контроль з боку водія, і які можуть їздити виключно самостійно. На сьогоднішній день всі моделі, що випускаються серійно, належать до першої категорії. Це, наприклад, Tesla і деякі Mercedes і Audi. За великим рахунком, таку систему можна назвати "розумним" круїз-контролем. Адже відповідальність за прийняття рішень і дії в кризових ситуаціях залишається на водієві. Виходить, що людський фактор все одно рано чи пізно нівелює безпеку, яку дає комп'ютер. У такому виконанні безпілотник - це лише дорога іграшка для багатих і трохи ледачих автомобілістів.
Саме тому автовиробники серйозно зайняті розробкою повністю автономних машин. В них роль людини зведеться до пасажира, який задасть кінцевий пункт і... буде дрімати в кріслі - передньому чи задньому. До слова, компанія Ford вже пообіцяла випустити такі машини в найближчі 10 років. Найімовірніше, вони будуть належати корпорації, а люди зможуть користуватися автомобілями в режимі каршерінга. Звучить як вельми сумнівна ідея виходячи з бізнес-моделі сучасних автовиробників. З іншого боку, поки це лише перші розробки і реверанси в бік фондового ринку - мовляв, "дивіться, ми зайняли авангард".
Звичайно, у автономних транспортних засоби є величезний плюс - безпека. Наприклад, компанія Tesla відкрила статистику, згідно з якою на автопілот доводиться 1 летальний випадок на кожні 200 мільйонів кілометрів. Для порівняння, водії-люди потрапляють в смертельні ДТП частіше - 1 раз на кожні 150 мільйонів кілометрів. По мірі збільшення кількості безпілотних машин і їх інтеграції в загальну дорожню мережу, безпека руху теоретично зростатиме ще більше. Кількість летальних ДТП може скоротитися на 50%, 70% або навіть 95%.
СОБАКА АБО КІШКА
Але не все так просто. Основна проблема з безпілотниками - моральна дилема. Навіть найрозумніший комп'ютер може припуститися помилки, не зважити на дії інших учасників руху або різкі зміни в дорожній обстановці. Якщо прорахунок трапився, то кого йому задавити при інших рівних обставинах - собаку або кішку, або й ще гірше? Виходить, що техніка стане самостійно виносити рішення, хто з людей виживе, а хто - ні. Звідси питання свободи вибору індивідуума. Адже, якщо за нас все вирішить комп'ютер - і не важливо, всередині ми, або ззовні, то яку роль залишити людям?
Кому цікаво, перейдіть за посиланням на тест від Массачусетського технологічного інституту (http://moralmachine.mit.edu) і виріште декілька кейсів для штучного інтелекту безпілотного автомобіля. Упевнений, багато завдань поставлять вас в глухий кут.
Отже ми прояснили, що автономним автомобілям доведеться в аварійних ситуаціях доведеться приймати рішення і завдавати шкоди здоров’ю та життю деяких людей. Звичайно, має відбутися скорочення загального числа ДТП. Але ж відповідальність за решту випадків має взяти на себе компанія і конкретна група інженерів, які створили програму. Логіка "стріляє не пістолет, а людина" перестане працювати. Яким чином фірми та їх співробітники будуть вирішувати питання стресу і підвищеної відповідальності персоналу?
Очевидно безпілотні автомобілі знищать чимало професій. Далекобійники, таксисти і просто водії стануть практично не потрібні. Складно уявити, яким чином вийде залагодити це питання з профспілками.
Інша тема - приватність. Марк Цукерберг заклеює веб-камеру свого ноутбука, а китайські додатки для обробки фото збирають мегабайти самих різних даних про своїх клієнтів. Facebook і Google - тема окремої історії. У свою чергу, комп'ютер кожного автономного автомобіля буде знати абсолютно все про пересування та звички свого господаря. Навіть при максимальному рівні захисту (а його завжди можна обійти), виходить пряме посягання на невід'ємні права людини.
У зв'язку з цим також важливою є безпека систем від втручання хакерів. Тут ми повинні говорити про ризик величезних аварій, спровокованих дистанційно, яким люди не зможуть перешкодити. Загроза тероризму велика, як ніколи. Значить, саме це питання складе вагомий політичний аспект легалізації безпілотних авто в багатьох країнах.
УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ ПРОТИ АВТОПІЛОТУ
Однак всі перераховані вище проблеми не стосуються України. Адже у нас безпілотний автомобіль максимально безпечний - він просто нікуди не поїде. Для коректної роботи самоврядного авто потрібні: чітка розмітка, правильні дорожні знаки, погода без опадів, гарне дорожнє покриття, наявність стабільного підключення до інтернету.
Що ж у нас? Дуже часто дорожники люблять не домалювати смугу, або завести її в поворот, так, що він вийде менше 90 градусів. У цьому випадку, безпілотний автомобіль відразу відправиться з відбійник або стовп.
Інше питання - український клімат. Поки всі випробування самоврядних машин проводять в США і відносно теплих місцях Європи. На сьогоднішній день датчики безпілотних автомобілів не можуть коректно працювати в сніг або дощ, що у нас зовсім не рідкість.
Також багато хто помічав різницю: в Європі або США майже немає пилу на дорогах, тоді як в Україні його предостатньо через крихке полотно та практику посипання доріг піском. Пил і бруд "осліплять" будь-який автономний автомобіль - перевірте на своїх парктроніках і камерах заднього виду.
Що стосується дорожніх знаків, то на наших дорогах часто можна зустріти погнуті або розвернуті покажчики. Найімовірніше, машина їх просто не розпізнає і спровокує ДТП.
Іншою непереборною перешкодою для автономних транспортних засобів стануть українські нерозчищені зимові дороги. Навряд чи машина зуміє просканувати асфальт під кромкою льоду - хоча той же Ford почав проводити випробування в Швеції. Але там мова йде лише про частково уривчасту розмітку, а не про додатковий шар снігу на 5 сантиметрів, який зійде хіба що навесні.
Як завжди ми будемо змушені плентатися в хвості прогресу. Усе через ті проблеми, які для розвиненого світу вже як 50 років не представляють інтересу - вони просто відсутні в Європі, Японії або США. З іншого боку, відкривається величезне поле діяльності для українських стартаперів - вони можуть робити карти ям на дорогах і зламаних світлофорів, продаючи їх іноземним автовиробникам. Ось тільки боюся, що знайдеться мало накопичувачів, спроможних одночасно утримати настільки великий масив інформації. Швидше за все, ми просто не отримаємо безпілотників і з позиції глобальних компаній ще більше вкоренимось у списках країн третього світу.
