Реєстр пошкодженого майна: як громадянам та бізнесу зафіксувати збитки, спричинені війною
26 серпня Міністерство інфраструктури та Мініцифри презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Внаслідок збройної агресії рф наші громадяни зазнали колосальних збитків: пошкоджені домівки, втрачені автомобілі, знищенні цінні речі, які становили матеріальну основу життя. У цифрах не виразити того горя, що спричинила війна. Безліч людей були вимушені покинути свій дім, перенести розлуку з рідними, спостерігати, як результати багаторічної праці знищуються за мить.
Не менших втрат зазнали вітчизняні компанії та окремі підприємці. Засоби виробництва, продукція, цілі майнові комплекси враз були знищені ворогом. Укупі з пошкодженням логістичних ланцюжків і спровокованою війною евакуацією населення це призвело до припинення виробничої діяльності багатьох суб’єктів, які формували валовий внутрішній продукт України.
У такій ситуації критично важливим було створити механізм фіксації та накопичення інформації про руйнацію згаданих активів, у тому числі тих, що належать юридичним особам, аби в найближчому майбутньому забезпечити достатнє відшкодування як громадянам, так і бізнесу. Відповідь від Уряду України не забарилася.
26 серпня Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Давайте розбиратися, яке правове підґрунтя створення цього інструменту, як громадянам і бізнесу з ним взаємодіяти та до чого призведе запровадження Реєстру.
26 травня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 505 про внесення змін до наступних актів:
- Постанови Кабміну № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»;
- Постанови Кабміну № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок агресії Російської Федерації».
Зміни, передбачені в даному акті, запустили процес створення інформаційної системи - Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр).
Реєстр ведеться державною мовою та містить інформацію про:
- пошкоджене та знищене нерухоме майно;
- фізичних і юридичних осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено;
- шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна.
Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри.
Важливо! До Реєстру вноситься інформація лише про знищене/ пошкоджене нерухоме майно постраждалих осіб:
- будівлі, споруди, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку;
- будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території;
- складові частини будівлі, споруди;
- об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
- складові частини квартири;
- лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
1. Як внести дані про своє пошкоджене нерухоме майно?
Постановою Кабміну передбачено 2 способи подачі інформації до Реєстру:
- через “Дію”:
- у розділі “Послуги” в застосунку “Дія” оберіть “Пошкоджене майно”;
- заповніть форму, вказавши необхідну інформацію;
- отримайте заповнену Вами форму на е-пошту.
- через нотаріуса:
Нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
- встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
- заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;
- роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
2. Яку інформацію необхідно подати?
Для внесення даних про Вас та майно до Реєстру необхідно зазначити:
- особисті дані про громадянина/ інформацію про юридичну особу;
- тип нерухомого майна;
- загальну площу нерухомого майна;
- адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
- інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
- форму власності нерухомого майна;
- дату та орієнтовний час руйнування;
- опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна;
- фото-, відеофіксацію (за наявності).
Незважаючи на такий довгий список запитуваної інформації, Ви можете заповнити форму доволі швидко. Головне - достовірно та в повному обсязі висвітлити дані.
3. Як Реєстр буде використовуватися?
Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, може використовуватися державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами під час здійснення ними повноважень, визначених законом, зокрема для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.
Крім того, Ви забезпечуєте фіксацію збитків, які були спричинені вторгненням агресора, що гарантує Вам отримання компенсації.
Олена Линник,
керуючий партнер Gryphon Group, юрист, аудитор
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин вчора о 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков вчора о 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко вчора о 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау вчора о 11:48
- Окремі аспекти завершення приватизації ДП "Укрспирт" Віталій Жадобін вчора о 11:29
- Прийняття рішень на основі даних, а не емоцій: ключ до ефективного управління Катерина Мілютенко вчора о 10:22
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін 12.01.2025 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Про пенсії і справедливісь 430
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 297
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 145
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 108
- Трансформація ринку нерухомості: що принесе 2025 рік 86
-
Удар по ядерній тріаді Путіна. В Енгельсі догорає нафтобаза – чому це важливо для України
2650
-
БЕБ зупинило масштабне виробництво підробленої кави відомих світових брендів — фото
Бізнес 1699
-
Сімка модних провалів на "Золотому глобусі": як фасон штанів може зіпсувати образ — фото
Життя 1587
-
Акторка з "Тіні Забутих предків" відмовилася говорити українською на врученні премії ім Параджанова
Життя 1522
-
На порталі "Дія" відновили ще дві послуги після кібератаки
Бізнес 1451