Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці

Як непрозорість та нестабільність шкодять перевезенням агропродукції і чому потрібна цифровізація логістики

Українська залізнична логістика стикається з численними викликами, що негативно впливають на її ефективність та передбачуваність. Поточна операційна модель залізничних перевезень аграрної продукції демонструє ознаки системної турбулентності, серед яких відсутність чіткої відповідальності за результати, непередбачуваність термінів доставки вантажів, часті неузгоджені зміни тарифної політики та регуляторних умов, а також відсутність єдиної цифрової системи для управління подіями логістики. Перелічені фактори створюють серйозні перешкоди для учасників ринку. Відсутність прозорих та стабільних правил гри призводить до того, що залізничний ринок фактично функціонує на базі численних виключень із застарілих правил, а не за наперед визначеним стандартом. Виникає розрив між нормативною моделлю (формальними правилами, що майже не оновлювалися з часів минулої епохи) та реальними практиками, через що ефективне планування перевезень для вантажовласників стає неможливим і формуються високі транзакційні ризики.

Ситуація суттєво погіршилася під впливом зовнішніх шоків. Зокрема, повномасштабне військове вторгнення 2022 року спричинило різке падіння обсягів залізничних перевезень зерна в березні 2022, потім часткове відновлення восени 2022, після чого знову спостерігалися спади (ілюстрація 1). Це підкреслило нестійкість чинної моделі та її низьку адаптивність до кризових ситуацій.

Ще одним ключовим фактором турбулентності є технологічна відсталість залізничної інфраструктури та методів управління перевезеннями. Існуючі механізми планування та координації не відповідають сучасним логістичним реаліям. Процеси значною мірою адмініструються вручну, із залежністю від людського фактора, що уповільнює операційні цикли та призводить до неефективного використання ресурсів. Застарілі технології планування та неузгодженість дій між усіма учасниками логістичного ланцюга (перевізником, інфраструктурними операторами, вантажовласниками тощо) зумовлюють хаотичне змінно-добове планування та надмірні маневрові операції. Це, своєю чергою, призводить до низького рівня використання пропускної спроможності інфраструктури, простоїв рухомого складу та зростання експлуатаційних витрат. Залежність від людських рішень без автоматизованої підтримки також спричиняє нерівномірне навантаження на інфраструктуру та погіршує керованість потоків. На ілюстрації 2 схематично показано розподіл циклу обігу зерновоза за типової нинішньої моделі: значну частку часу вагон простоює в очікуванні або під вантажними операціями, тоді як безпосередньо в русі він проводить менше половини циклу.

Наслідком описаної дисфункції є підвищення ризиків для учасників аграрного ринку та експортної логістики. Виробники та трейдери змушені закладати додаткові витрати на зберігання продукції і страхуватися від можливих затримок через непередбачуваність роботи залізниці. Нестабільність залізничних перевезень призводить до невиконання зобов’язань за контрактами, втрати довіри до Укрзалізниці як ключового елемента транспортної системи, а також до зниження конкурентоспроможності українських аграріїв на світових ринках. За результатами досліджень, в останні роки ефективність залізничних перевезень в Україні погіршується, що ставить під загрозу стабільність експортних поставок сільськогосподарської продукції. Таким чином, існує нагальна потреба у вдосконаленні технології планування та операційної моделі залізничного транспорту, оскільки поточний рівень координації між всіма залученими сторонами залишається низьким.

Цифровізація як необхідність модернізації залізничної логістики

Головною проблемою, що лежить в основі зазначеної турбулентності, є саме технологічна та організаційна відсталість чинної моделі. Застарілі процеси, ручне управління та відсутність сучасних засобів телеметрії не дозволяють забезпечити прозорість і прогнозованість перевезень. Часті зміни умов і відсутність інтегрованої інформаційної взаємодії означають, що жоден учасник логістичного ланцюга не має повної картини статусу перевезення в режимі реального часу. В таких умовах навіть за відсутності зовнішніх шоків перевезення характеризуються високою варіативністю в термінах і витратах.

Аналіз стану зернових залізничних перевезень свідчить про об’єктивну необхідність інноваційної трансформації – удосконалення технологій планування та переходу до сучасної операційної моделі. Одним із перспективних шляхів модернізації є впровадження цифрових рішень, зокрема технологій Інтернету речей (IoT) та штучного інтелекту (AI), які дозволяють автоматизувати процеси управління перевезеннями та підвищити рівень прогнозованості транспортних операцій. Світовий досвід показує, що використання сучасних інформаційно-керуючих систем дає змогу здійснювати оперативний контроль перевізного процесу, підвищувати точність планування та зменшувати вплив людського фактору на логістичні операції. Дослідники відзначають, що застосування методів прогнозної аналітики та автоматизації в транспортній логістиці покращує ефективність перевезень і знижує ризики збоїв.

Отже, назріла потреба переходу від розрізнених, ручних процесів до єдиної цифрової екосистеми залізничної логістики. Така екосистема має забезпечувати прозорий обмін даними між усіма учасниками, алгоритмічну підтримку прийняття рішень та спільне планування транспортних операцій у режимі реального часу. В наступному розділі розглянуто концепцію інтегрованої цифрової платформи як ключового рішення для стабілізації і розвитку залізничної агрологістики.

Концепція електронного комунікаційного бізнес-середовища (ЕКБС)

Одним з ефективних рішень для подолання окреслених проблем є впровадження Електронного Комунікаційного Бізнес-Середовища (ЕКБС) – інтегрованої цифрової платформи, що забезпечує повноцінну інформаційну взаємодію між усіма учасниками перевізного процесу. ЕКБС не є окремим програмним продуктом для одного з учасників, а виступає єдиною системою, яка об’єднує існуючі автоматизовані системи всіх сторін логістичного ланцюга – від вантажовідправників і перевізників до інфраструктурних операторів, портових терміналів, елеваторів тощо. Кожен учасник взаємодіє з платформою через свій цифровий кабінет, інтегрований з внутрішніми інформаційними системами підприємства через стандартизовані API. Такий підхід дозволяє будь-якій компанії, незалежно від рівня її власної цифровізації, під'єднатися до спільної системи. Навіть менші учасники ринку отримують доступ до типових алгоритмів та сервісів, що генеруються платформою, без необхідності розробляти власні ІТ-рішення.

На ілюстрації 3 подано спрощену схему взаємодії учасників через ЕКБС. Платформа виступає центральним вузлом, до якого підключені оператор інфраструктури, залізничні перевізники, власники вагонів, вантажовласники, портові термінали, елеватори та інші сторони. Всі вони обмінюються даними та координують дії через єдиний цифровий простір, що виключає інформаційні розриви між окремими ланками логістичного ланцюга.

ЕКБС впроваджує сучасні принципи планування та управління перевезеннями. Зокрема, перевезення розглядається як спільний процес, результат компромісу та узгодженого плану між усіма учасниками, а не як дискретні операції окремих підрозділів. План перевезення формується прозоро та колективно: враховуються ресурси інфраструктури (пропускна спроможність колій, графіки руху поїздів), наявність локомотивної тяги, готовність вагонів, графіки роботи портів і елеваторів, оформлення необхідних документів тощо. Таким чином, замість теперішньої практики, коли вагони після завантаження можуть непрогнозовано простоювати в очікуванні наступної операції, платформа дозволяє узгодити наскрізний графік перевезення від пункту відправлення до пункту призначення. Потяги формуються і виходять на маршрут відповідно до наперед розробленого цифрового розкладу, що мінімізує затримки та маневрові перестановки на шляху.

Важливою особливістю ЕКБС є чіткий розподіл ролей і відповідальності. Кожна логістична подія (навантаження, відправлення, прибуття на проміжну станцію, вивантаження, повернення порожнього вагона тощо) закріплена за конкретним виконавцем і відображена в системі. Оператор інфраструктури відповідає за дотримання графіка й управління рухом на мережі, перевізник – за подачу локомотивів і формування поїздів, вантажовласник – за готовність вантажу до відправки і своєчасне вивантаження, порт/елеватор – за оперативну переробку вантажу. Усі дії учасників стають прозорими для інших сторін та піддаються моніторингу в режимі реального часу. Система відстежує виконання кожної події згідно з планом та, у разі відхилень, генерує своєчасні сповіщення і рекомендації щодо коригування плану (перенесення термінів, залучення додаткових ресурсів, інформування контрагентів тощо). Використання алгоритмів штучного інтелекту і технології цифрових двійників дозволяє прогнозувати наслідки тих чи інших збоїв, шукати оптимальні рішення за узгодженими критеріями ефективності та поступово навчатися на історичних даних, підвищуючи точність планування в майбутньому.

Запропонована платформа відповідає сучасним європейським підходам до організації залізничного сектору. Вона імплементує принципи, закладені в директивах ЄС, щодо відокремлення управління стратегічною інфраструктурою від операційної діяльності перевізників та забезпечення рівноправного доступу до інфраструктури для всіх учасників ринку. У межах ЕКБС стратегічна інфраструктура залишається під контролем державного оператора, проте планування перевезень відбувається на конкурентних засадах: жодна зі сторін (ні державна "Укрзалізниця", ні приватні оператори) не монополізує критичні ресурси або інформацію. Кожен учасник заробляє на своїй основній функції – власники вагонів на наданні рухомого складу, перевізники на тязі, порти та елеватори на перевалці, – тоді як узгоджений цифровий план перевезення виступає спільним продуктом їх взаємодії. Таким чином, усуваються конфлікти інтересів, притаманні нинішній монополізованій моделі, і створюються умови для добросовісної конкуренції та партнерства.

Варто зазначити, що реалізація ЕКБС потребує також оновлення нормативно-правової бази. Запровадження нових правил планування перевезень, стандартів цифрової взаємодії та адаптація Закону України «Про залізничний транспорт» до європейських принципів мають відбуватися паралельно із технологічною інновацією. Водночас сама поява працюючої цифрової платформи може стати каталізатором нормативної реформи, оскільки продемонструє ефективність нової операційної моделі на практиці.

Очікувані результати та висновки

Впровадження запропонованого електронного комунікаційного бізнес-середовища здатне привести до якісних змін у залізничній агрологістиці України. Очікуваними результатами впровадження ЕКБС є значне скорочення термінів доставки та варіативності часу перевезення, зниження логістичних витрат, підвищення операційної відповідальності перевізника (Укрзалізниці) та загальна цифрова трансформація залізничної логістики. Це сприятиме створенню ефективної та прозорої транспортної системи, що відповідає сучасним економічним викликам та міжнародним стандартам. Злагоджена робота всіх ланок перевізного процесу на єдиній платформі підвищить надійність перевезень і довіру до залізничного транспорту з боку бізнесу. "Укрзалізниця", у результаті, зможе трансформуватися з традиційного природного монополіста у цифрового інтегратора транспортної взаємодії між інфраструктурою та бізнесом, виконуючи координуючу роль у складній логістичній екосистемі замість директивного управління кожним елементом.

Таким чином, запропонована концепція ЕКБС відповідає стратегічним цілям розвитку транспортної галузі: інтеграція до європейського логістичного простору, підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора на глобальному ринку та забезпечення стійкого зростання за рахунок інновацій. Реалізація цієї концепції потребує консолідації зусиль бізнесу, держави та експертного середовища, проте її вплив може бути революційним – українська залізнична логістика перейде від турбулентності та хаотичності до передбачуваності, ефективності та інноваційного розвитку.