Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок
Пластична хірургія в Україні зростає, але відсутність регулювання створює ризики для пацієнтів і сприяє тіньовому ринку.
Ринок пластичної хірургії в Україні швидко розвивається, проте залишається майже нерегульованим. Через прогалини в законодавстві з'явився масштабний тіньовий сегмент, де працюють спеціалісти без належної підготовки, а пацієнти не мають жодних гарантій щодо якості та безпеки операцій.
Наразі в Україні пластична хірургія формально існує, але юридично не має чітко визначених рамок. Це призводить до хаосу на ринку: лікарями можуть називатися люди без необхідного рівня освіти, а пацієнти стають жертвами невдалих втручань.
Проблема відсутності чітких правил гри
За даними Української асоціації естетичної медицини (UBAME), у сфері естетичної медицини в Україні працює понад 80 тисяч фахівців. Проте ані держава, ані контролюючі органи не мають реальних важелів впливу на цей ринок.
Що це означає на практиці?
Раніше в Україні офіційно пластичним хірургом міг стати лише той, хто проходив навчання за кордоном. Нині отримати спеціалізацію пластичного хірурга може лише фахівець, який має вищу освіту за спеціальністю "медицина або педіатрія", і пройшов інтернатуру за спеціальністю "хірургія".
Відсутні єдині стандарти освіти – лікарі можуть навчатися за кордоном або здобувати знання на короткотермінових курсах, але в Україні немає чітко визначеної програми підготовки пластичних хірургів.
Немає обов’язкового ліцензування пластичних лікарів – сьогодні ліцензію отримує лише клініка, а не лікар. Пацієнти часто запитують про "ліцензію хірурга", але насправді такого поняття юридично не існує.
Зміни в законодавстві почали відбуватися лише у 2020 році, коли МОЗ України нарешті додало професію пластичного хірурга до Довідника кваліфікаційних характеристик. Однак цього недостатньо, адже правила роботи на ринку досі залишаються невизначеними.
Попит на пластику зростає
За останнє десятиліття ставлення українців до пластичної хірургії змінилося. Якщо раніше втручання для корекції зовнішності вважалися чимось неприпустимим, то сьогодні вони є звичайною практикою.
Війна ще більше прискорила цей тренд. Багато людей після пережитого стресу або травм ухвалюють рішення зробити пластичну операцію. Попит на послуги зріс приблизно вдвічі.
"Скільки залишилося того життя? Давайте зробимо те, що я хочу", – такі слова я чув від пацієнтів” у 2022 році.
Пластична хірургія вже не сприймається як щось доступне лише для зірок шоу-бізнесу. Все більше людей обирають:
- Фейсліфтинг – омолодження обличчя.
- Блефаропластику – корекцію повік.
- Мамопластику – операції на грудях.
- Ринопластику – виправлення форми носа.
- Ліпосакцію – видалення жирових відкладень.
- Ін'єкції ботоксу та філерів – нехірургічну корекцію вікових змін.
Водночас багато пацієнтів шукають дешевші варіанти і стають жертвами некваліфікованих хірургів.
Небезпека тіньової хірургії: коли наслідки стають фатальними
Нелегальні операції можуть закінчитися ускладненнями, виправляти які доводиться професійним лікарям. Тому великий відсоток наших операцій – це корекція роботи інших хірургів. Багато пацієнтів спочатку звертаються до тих, хто робить дешевше, а потім приходять до нас з ускладненнями.
Головні ризики нелегальних операцій:
- Відсутність стерильних умов.
- Невідповідність процедур медичним стандартам.
- Некваліфіковане введення анестезії.
- Відсутність реанімаційного обладнання на випадок ускладнень.
- Неможливість притягнути лікаря до відповідальності.
Пацієнти, які потрапили до тіньових хірургів, залишаються беззахисними перед наслідками невдалих операцій. У разі ускладнень вони змушені звертатися до інших лікарів і витрачати в кілька разів більше коштів.
Як змінити ситуацію?
Щоб ринок пластичної хірургії в Україні став безпечним, необхідно впровадити чіткі правила:
- Встановити єдині вимоги до освіти пластичних хірургів – потрібно визначити обов’язкову навчальну програму і критерії допуску до спеціалізації.
- Ввести індивідуальне ліцензування лікарів – кожен пластичний хірург має отримувати державний сертифікат.
- Посилити контроль за клініками – перевірки мають відбуватися регулярно, а нелегальні заклади повинні нести відповідальність.
- Впровадити стандарти безпеки – кожна клініка має бути оснащена реанімаційним обладнанням, а хірурги повинні працювати лише за чітко визначеними протоколами. ️
- Посилити відповідальність за неналежне надання послуг – лікарі, які проводять операції без належної кваліфікації, мають нести юридичну відповідальність.
Висновок
Пластична хірургія в Україні розвивається стрімко, але без належного регулювання галузь продовжуватиме залишатися небезпечною. Сьогодні люди ризикують власним здоров’ям, звертаючись до нелегальних хірургів.
Впровадження державного контролю, ліцензування лікарів та встановлення стандартів допоможе зробити ринок прозорим, безпечним та цивілізованим. Українці повинні мати можливість отримувати якісні послуги без страху за власне здоров'я.
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев вчора о 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький вчора о 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3107
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 451
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 179
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 140
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 126
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43929
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 10976
-
Чому так добре жити у найщасливішому місті на планеті за рейтингом 2025 року – експеримент
2408
-
НБУ випустив монети на честь спецоперації "Павутина" і дронів Magura – фото
Фінанси 1345
-
"Не продається". Exor відхилила пропозицію Tether про викуп "Ювентуса" за 1,1 млрд євро
Бізнес 1143
