Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі?
Аналіз виправдувальних вироків в Україні: цифри, тенденції, міжнародний контекст.
I. Погляд на проблему
Цей нарис – спроба зазирнути за лаштунки українського кримінального судочинства крізь призму статистики виправдувальних вироків. Ми розглянемо:
- Невтішні дані щодо частки виправдань в Україні, тривожні тенденції їх скасування Верховним Судом (ВС), та динаміку за останні 14 років (2010–2024).
- Місце України на світовій мапі правосуддя через порівняння з Польщею, США та Великою Британією.
II. Чому виправдання — це більше, ніж статистика?
Кількість виправдувальних вироків – це не сухі цифри для звітів. Це живий нерв правової системи, індикатор її здоров'я. Саме він показує, чи є презумпція невинуватості дієвим принципом, чи лише декларацією на папері. За кожним відсотком стоять реальні людські долі: зламане життя через помилковий вирок або врятована честь і свобода невинуватої людини. Аномально низький рівень виправдань – це сигнал тривоги, що може вказувати на системний збій, де обвинувальний ухил переважає неупередженість.
III. Українські реалії: мізерний відсоток надії
Українська статистика виправдань роками малює безрадісну картину. Рівень виправдань коливається в межах, які важко назвати інакше як мізерними: від 0,24–0,26% у 2012–2013 роках до 1,18% у 2019 році. Навіть цей "пік" виглядає скоріше як статистична похибка на тлі міжнародної практики. У 2020 році – 0,94%, у 2023 – близько 1%.
Дані за 2024 рік продовжують цю тенденцію: лише 163 виправдувальних вироки набрали чинності (порівняно з 206 у 2023). Це означає, що система не демонструє жодних ознак одужання. Для людини, що опинилася в жорнах кримінального провадження, це означає примарний шанс довести свою невинуватість. Для бізнесу – додатковий ризик у країні, де захист прав може виявитися ілюзорним.
IV. Верховний Суд: скасоване виправдання як норма?
На жаль, навіть здобуте в першій чи апеляційній інстанції виправдання – не гарантія. Останніми роками Верховний Суд демонструє дедалі більшу схильність до скасування таких рішень:
- 2023 рік: скасовано шокуючі 62,3% розглянутих виправдань.
- 2024 рік: показник дещо знизився, але все ще високий – 53,5%.
Порівняймо: у 2020 році цей показник становив 21,1%, а в 2018–2022 – близько 35-41%. Що це означає на практиці? Що значна частина виправданих людей знову потрапляє у вир судової тяганини, переживаючи стрес і невизначеність. Це не просто статистика – це підрив довіри до остаточності судового рішення та свідчення глибоких проблем у взаємодії судових інстанцій.
V. Порівняльний аналіз: де шукати орієнтири?
Чи є така ситуація унікальною для України?
- Польща: Дані польського Мін'юсту показують зовсім іншу картину. Частка виправдань у першій інстанції стабільно тримається в діапазоні 4–8% (у 2024 році – 5,57%). Це в рази більше, ніж в Україні, і свідчить про значно вищі шанси на справедливий розгляд справи.
- США: Хоча загальний відсоток виправдань низький через поширені угоди зі слідством, ключовим є показник для справ, що доходять до суду (trial) – близько 17% виправдань на федеральному рівні. Це демонструє потенціал системи до виправлення помилок обвинувачення.
- Велика Британія: У Королівському суді приблизно 20% справ завершуються виправданням. Активна роль суду присяжних, ймовірно, сприяє більш ретельному дослідженню доказів.
Ці приклади показують, що значно вищий рівень виправдань є не аномалією, а нормою для правових систем, що прагнуть до справедливості.
VI. Чому "здоровий" відсоток виправдань – це вигідно всім?
Справедлива система, яка не боїться виправдовувати, – це не лише про гуманізм, це й про прагматизм:
- Реальна презумпція невинуватості: Коли виправдання – не виняток, а робочий інструмент правосуддя, це дисциплінує обвинувачення і дає надію тим, хто помилково потрапив під слідство. Це запобіжник від найстрашнішої помилки – засудження невинуватого.
- Довіра – фундамент стабільності: Суспільство (і бізнес!) може довіряти лише тій системі, яка демонструє неупередженість. Низький рівень виправдань породжує цинізм, страх та відчуття беззахисності. Відсутність довіри до судів – це ерозія соціального капіталу та ризик для інвестиційного клімату.
- Сигнал для системи: Виправдувальні вироки – це зворотний зв'язок для слідчих і прокурорів. Коли суди послідовно вказують на слабкість доказів, це стимулює систему до самовдосконалення.
VII. Висновки: виклик українському правосуддю та суспільству
Підсумовуючи, ми бачимо тривожну картину:
- Україна живе в реальності аномально низького рівня виправдань, що ставить під болючий сумнів реальність принципу презумпції невинуватості та створює гнітючу атмосферу для тих, хто шукає справедливості.
- Тенденція до скасування навіть цих нечисленних виправдань Верховним Судом лише поглиблює проблему, роблячи шлях до остаточного виправдання ще більш тернистим і непевним.
- Міжнародний досвід доводить, що вищі показники виправдань є досяжною нормою, а не утопією.
- Проблема значно глибша за статистику. Це питання довіри, захищеності громадян та бізнесу, ефективності всієї правоохоронної та судової системи. Можливо, це свідчення системного обвинувального ухилу або навіть відлуння байдужості до долі окремої людини.
Шлях до оздоровлення лежить через зміцнення реальної незалежності суддів, забезпечення якісного та доступного захисту, переосмислення ролі прокуратури та створення атмосфери, де виправдати не означає "піти проти системи". Це моральний обов'язок правової держави – захистити невинуватого. І доки терези Феміди настільки сильно хиляться в бік обвинувачення, доти питання справедливості в Україні залишатиметься відкритим і болючим.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 397
- Дипломатія кадрових помилок 321
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 132
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 100
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 15115
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4635
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4376
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3964
-
Керівник бренду шампанського "Вдова Кліко" очолить футбольний клуб у Парижі
Бізнес 3461