Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків

Звітність, етика, прозорість: чому комплаєнс-система стала необхідністю для ГО в Україні.

Неприбуткові громадські організації (NGO), міжурядові установи та міжнародні фонди працюють у складному й динамічному регуляторному середовищі. Такі сфери, як протидія відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму (CTF), офіційні рамки звітності, стандарти сталого розвитку, участь у публічних закупівлях, захист даних, кібербезпека та захист викривачів — більше не є виключно комерційною тематикою. Сьогодні ці вимоги однаково стосуються і третього сектору.

ГО відіграють особливо важливу роль у наданні гуманітарної допомоги та підтримці розвитку України. Для міжнародних організацій пріоритетом є захист коштів від корупції та хабарництва. Своєю чергою, місцеві організації повинні демонструвати надійність і проактивний підхід до запобігання таким ризикам.

Сприяння прозорості, етичній поведінці, належному та ефективному управлінню ризиками зміцнює довіру з боку зацікавлених сторін: донорів, спонсорів, партнерів, виконавців та бенефіціарів. До того ж багато організацій працюють у чутливих сферах — захисту прав людини, охорона довкілля, охорона здоров’я або з дітьми — що передбачає додаткові юридичні зобов’язання та етичну відповідальність.

Система управління комплаєнсом (Compliance Management System, CMS) забезпечує структурований підхід до відповідності цим вимогам. Вона створює основу для управління комплаєнс-ризиками, виконання юридичних вимог та вимог донорів, а також дозволяє своєчасно виявляти потенційні проблеми. Що найважливіше — CMS сприяє формуванню культури комплаєнсу всередині організації, заохочуючи працівників розуміти й дотримуватися необхідних вимог у щоденній роботі.

Для кращого розуміння варто зазначити, що ГО часто мають неприбуткову модель, тобто їхній дохід зазвичай залежить від пожертв, державної або спонсорської підтримки. Впровадження CMS підвищує прозорість та публічну довіру до організації — ключовий фактор у взаємодії з донорами, бенефіціарами та регуляторними органами.

Впровадження CMS слід починати з чіткого розуміння контексту діяльності організації: на чому фокусується проєкт? Де найвищі ризики? Які нормативні акти чи стандарти поширюються на вашу діяльність? Наступним кроком є внутрішній аудит чинних політик і процедур — для оцінки відповідності правовим, регуляторним та донорським вимогам. На підставі результатів оцінки можна розробити та реалізувати стратегію для усунення виявлених прогалин.

Для невеликих організацій виклики, пов’язані з обмеженими ресурсами, побоюваннями надмірної бюрократії чи повільного прийняття рішень, можуть ускладнити впровадження CMS. Проте системи комплаєнсу не є універсальними для всіх — вони повинні адаптуватися до розміру, структури та можливостей конкретної організації. Попри початкові витрати, довгострокові переваги впровадження CMS — довіра, операційна стійкість та репутація — значно переважають потенційні труднощі.