Правозахисниця Зоя Свєтова зробила для пошуку українських ледей, напевне, не менше, ніж наші МЗС, Червоний Хрест і всі місії зі звільнення заручників, якщо такі є в Україні, разом узяті. Коли ж московіти познущалися над самою журналісткою, її сімєю, в Києв
Останній день зими у нашихворогів-сусідів пройшов під знаком примітного трусу-обшуку в помешканні відомоїправозахисниці Зої Свєтової. Ця скромна москвичка надзвичайно багато зробила іробить для пошуку українців у Росії. Це вона знайшла у тюрмах рашівськогоКавказу і Клиха, і Кольченка. Вона підняла на ноги українську і світовугромадськість, фактично змусивши зайнятися наших дипломатів справою захисту73-літнього ув’язненого і безпричинно звинуваченого начебто в шпигунствіполтавчанина Юрія Солошенка – колишньогодиректора військового заводу. Його фактично кинули українські дипломатинапризволяще, після арешту пана Солошенка ФСБ у білокам`яній, не бажаючи займатися його справою.Зоя Свєтова підняла довкруги беззахисного старика такий шум, що в нашому МЗСзмушені були і провідати в Лєфортовському ізоляторі Юрія Даниловича, і помимоволі взятися за його справу, і що головне – доволі швидко визволити його зрашівського полону. Пригадуєте, як набирав собі балів завдяки зустрічі зізвільненим Ю. Солошенком Петро Порошенко: обнімав, руки тиснув, довгі промовивиголошував. Ми, мовляв, нікого не кидаємо…
А насправді було б потрібнодякувати за все якраз правозахисниці-москвичці Зої Свєтовій. Вона на весь світзаявила, що генконсул України пан Борисенко взагалі не займається справоюзвільнення Ю. Солошенка, і тільки післяцього українські дипломати заметелилися, а потім і нагороди, напевне ж,отримали, главі держави імідж підправили.
Зоя Свєтова відома російськажурналістка. Виросла в сім’ї знаних радянських дисидентів. Її дід – відомий історик Фелікс Фрідлянд, бувпершим деканом історичного факультету Московського держуніверситету, замученийчекістами 1937-го. Тому вся родині відтоді в правозахисному русі. Пані Зоянайбільш відома на цій ниві. Хоча серйозно журналістикою нині займаються їїтроє дітей – Тихін, Пилип і Тимофій Дзядко.
Ліберальна преса Московії піднялашум з приводу того, що десять слідчих ФСБ упродовж десяти годин 28.02.2017 р. проводили«шмон» в помешканні відомої правозахисниці. Мені дивно, що в Україні на ціподії жодного мурашиного писку. А мали б, мабуть, обізватися, щось заявити зцього приводу наші дипломати, та й ті, кому вона багато допомогла своєюактивною діяльністю, мабуть, також. Насамперед, либонь, одна нині великаполітична діячка, котра не перестає стверджувати, що вона не проти стати главоюукраїнської держави. Адже чи не найчастіше, хто відвідував її в московськійв’язниці це була якраз журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова. Саме від неї ячимало дізнався про дивний полон так званої української льотчиці, готуючи довиходу в світ свою публіцистичну книгу «Свічка на вітрі», котра нещодавнозавоювала диплом і медаль Міжнародної літературної премії в галузі літератури іпубліцистики імені Уласа Самчука (вручена 21.02.2017 р.).
Можу припустити, що українській«бранці» та її московських «гнобителям» не все могло, приміром, сподобатись зтого, про що повідомляла після цих відвідувань пані Свєтова. Якось, доприкладу, вона розповіла, що наша полонянка утримується одна на цілому поверсіСІЗО, і фактично в її розпорядженні є душ, чотири кімнати. Крім того, вприміщенні проводиться освіжаючий ремонт.
Шкода, коли ми не цінуємо того,що в Росії є люди, котрі щиро і від душі допомагають Україні, її громадянам,котрі потрапили в біду. Не підтримуємо їх бодай морально, коли їм не просто.
Відсутність доброчинності –ознака моральної нерозвиненості наших громадян. Шкода, що доводиться говоритипро таке.
