Парламент не підтримав постанову про відзначення 100-річчя ГУР

Мій Проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня створення Головної Української Ради Парламент не підтримав, адже комуністи і регіонали традиційно виступили проти відзначення цієї важливої дати. Але хто розраховував на інше?

В часи Першої світової війни на Західній Україні інтереси українців відстоювала Головна Українська Рада, яка була створена в 1914 році у Львові.

Мій Проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня створення Головної Української Ради Парламент не підтримав, адже комуністи і регіонали традиційно виступили проти відзначення цієї важливої дати. Але хто розраховував на інше?

Для довідки:

1 серпня 1914 року у Львові з метою згуртування всіх українських партій Галичини в єдину патріотичну організацію була створена Головна Українська Рада на чолі з Костянтином Левицьким. Вона мала довіру народу, оскільки фактично репрезентувала всі впливові політичні партії краю (націонал-демократів, радикалів, соціал-демократів) і своєю практичною діяльністю підтверджувала свою народну спрямованість. Її засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, в яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.

Головна українська рада маніфестом від 3 серпня 1914 року закликала український народ стати на боці Австро-Угорщини й Німеччини для боротьби проти Росії за визволення України. За ініціативою Головної української ради протягом серпня 1914 року була створена національно-військова організація галицьких українців — легіон січових стрільців, який, на думку його фундаторів, мав стати зародком майбутньої української армії. Керував цією роботою відомий діяч товариства «Січ» К. Трильовський.

Серед іншого Головна Українська Рада допомагала інтернованим у концентраційних таборах українцям із Галичини та Буковини, яких австро-угорська військова влада підозрювала в русофільстві. Важливим завданням для Головної Української Ради було вирішення проблем біженців із Галичини і Буковини, які залишали обжиті місця у зв'язку з бойовими діями й перебиралися в центральні та західні райони монархії.

Головна Українська Рада різко виступила проти політики російського окупаційного режиму в Галичині, спрямованого перш за все на ліквідацію українства. Фундатори організації вважали найважливішою справою перебудову Головної Української Ради в загальну українську структуру із представництвом галицько-буковинського політичного проводу і наддніпрянських політемігрантів.

На початку вересня 1914 року у зв'язку з наступом російських військ Головна Українська Рада перебралася до Відня, де проіснувала до травня 1915, коли була перетворена на Загальну Українську Раду.

Головною політичною вимогою Головної Української Ради було виборення державної самостійності України, її поява сприяла зміцненню національної ідеології. Під впливом Головної Української Ради, визвольний національний рух українського народу випрацював основні напрямки шляхів здобуття незалежності та формування державного устрою майбутньої Української держави.