Куди котиться ринок трудового капіталу в Україні?
Україна переживає найсерйознішу демографічну та економічну кризу у своїй новітній історії.
Війна, що розпочалася у 2022 році, стала каталізатором масових міграційних процесів, значного зниження економічної активності та демографічних змін. Але війна це не все. Розглянемо основні фактори, що призвели до нинішньої кризи трудового капіталу і які прогнози експертів щодо українських перспектив.
Війна як головний чинник
З початком повномасштабних бойових дій Україна втратила велику частину свого населення. Значна кількість українців була змушена залишити свої домівки та виїхати за кордон. За даними Українського інституту майбутнього, з початку війни країна втратила близько 8,5 мільйонів людей (20,7 млн виїхало, але 12,7 млн повернулося). Дані ООН свідчать, що по всьому світу зареєстровано 6,6 мільйона українських біженців - з них 6 мільйонів в Європейському Союзі.
Більш трагічна цифра - це втрати у цивільному населенні безпосередньо через військові дії. За даними ООН, станом на січень 2024 року, війна призвела до загибелі 10,233 цивільних осіб, ще 19,289 отримали поранення. Крім того, майже 30 тисяч українців вважаються зниклими безвісти або знаходяться в полоні.
При цьому втрати серед військових є ще більш значними. Різні джерела, зокрема Time та The Economist, наводять дані про 70 тисяч загиблих і до 120 тисяч поранених військовослужбовців. Але інші джерела називають більші цифри.
Тому, можливо, бойові дії позбавили Україну не менше 300-350 тисяч фізично здорових та працездатних громадян.
Війна - не єдина проблема
Однак, не лише бойові дії стали причиною втрат населення. Ще до війни країна стикалася з численними економічними проблемами. Високий рівень інфляції, низькі заробітні плати та загальна економічна нестабільність спричиняли масову еміграцію. За період 2013-2017 років кількість економічно активного населення в Україні зменшилася з 21 млн до 16 млн людей. Звичайно, що в часи війни всі соціоекономічні проблеми лише погіршуються і ситуація продовжує розвиватися в негативному тренді.
Повертаючись до поточного становища ринку трудового капіталу, то згідно з даними Українського інституту майбутнього наразі приблизна кількість населення становить 29 мільйонів осіб. З них економічно активне населення складає 12 мільйонів. Серед них мають офіційні місця праці лише 9,1-9,5 мільйона. За вирахуванням “бюджетників” їх взагалі залишається 6-7 мільйонів. Це та рушійна сила нашої економіки, яка тягне на собі всі 23-23 мільйони осіб, що залишаються.
Звичайно, така ситуація призводить до гострого дефіциту робочої сили, що ускладнює відновлення економіки та стабільність соціальної сфери. Як заявили в Міністерстві економіки МОП і МОМ, в наступні роки після війни для відновлення економіки країни треба буде знайти 5 мільйонів працівників. Тобто це збільшити поточну кількість більше ніж на 80%. Для розуміння катастрофічності ситуації можна порівняти з втратами Німеччини після Другої Світової Війни. Тоді вони склали “лише” 18% працездатного населення - 4,7 мільйона “вибуло”, 25,3 мільйона залишилося.
Чи можна з цим щось зробити?
Резерви - ніби є, але майже немає
Згідно з даними НБУ, кількість зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу з безробіття, впала з 230,5 до 45,4 тис. осіб. З них більшість - це жінки. Це з одного боку свідчить, що більша частина безробітних все ж таки залучені в економіці, а з іншого боку показують, що на ринку безробітних - ресурсів для економіки немає.
Чи варто шукати резерви в демографії? Очікувано, ні. Народжуваність стабільно падає з 2012 року, коли в Україні народилося близько 520 тисяч дітей. Але з 2013 року по 2022 ця цифра знизилася з 504 до 209 тисяч дітей. Сьогодні коефіцієнт фертильності вже спустився ниже позначки в 1, в той як він має бути вище позначки 2, щоб чисельність населення зростала. Також Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи розробив прогноз щодо чисельності населення України до 2037-2040 року. Якщо війна закінчиться в кінці 2024 або на початку 2025, то в Україні буде приблизно 30 мільйонів людей. І це також не дає нам надії на внутрішні резерви.
Звичайно, найбільш очікуване рішення - це створення стимулів для повернення населення, яке вже виїхало з України. Це найбільший резерв для поповнення ринку трудового капіталу. Але війна, що триває, а також загальна ситуація в країні поки не сприяють поверненню людей, які потроху облаштовують своє життя за кордоном.
Проблеми ринка та їх можливі рішення
Цю нерадісну статистику ринок вже відчуває на собі. Кількість вакансій майже вийшла на довоєнний рівень, але закривати їх ніким. Графік спільного дослідження RAU і Rabota.ua показує - тренд зі співвідношення кількості кандидатів та вакансій стабільно спадаючий і не планує зупинятися.
За даними дослідження ринку праці від Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), 74% компаній зараз відчувають дефіцит кадрів. Ще восени 2023 року цей показник складав 55%.
На фоні загальних цифр показова ситуація в будівельній галузі. За даними Конфедерації Роботодавців України, на початок 2022 року в цій галузі працювало 400 тисяч осіб. Станом на 1 січня 2024 року - вже 300 тисяч. Статистично це 25%, але компанії оцінюють дефіцит кваліфікованих кадрів на рівні 35-40%. В такій ситуації будівельники можуть стати галуззю, яка однією з перших почне залучати трудових мігрантів з інших країн. Тому що за відсутності резервів, закривати потреби в персоналі можна або автоматизацією/роботизацією процесів або мігрантами. Інших варіантів просто немає. Багато українських бізнесів мають розуміння як роботизувати свої процеси? А головне - чи мають вони на це інвестиції? Відповідь очевидна. Тому залучення мігрантів стає досить логічною опцією.
І реалії ринка такі, що це вже відбувається. Поодинокі компанії вже залучають перших працівників з Пакистану, Непалу, Індії, Бангладеш, Філіппін, країн Африки. Інші компанії розглядають опції залучення робітників із Молдови, Узбекистану та Азербайджану. Поки що мова йде про кілька сотень мігрантів. Але ситуація критична - тому варто очікувати, що цей тренд буде лише посилюватися.
Втім, яку кількість мігрантів треба буде залучити - буде зрозуміло лише після завершення війни.
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов вчора о 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 294
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 249
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 228
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 120
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни 78
-
Італія звинувачує сім осіб і дві компанії у бракованих деталях для літаків Boeing
Бізнес 6083
-
В Україні сповільнилося зростання реальних зарплат, у НБУ назвали причини
Фінанси 5507
-
"На черзі – власні ракети дальністю ураження 700 км". Стаття Горбуліна та Бадрака
3697
-
На Хмельницькій АЕС збудують захисні споруди вартістю 1,7 млрд грн
Бізнес 2915
-
"Чудовиська": що за дискусія навколо серіалу від Netflix
Життя 2056