В Києві відбулося засідання Міжнародного комітету з прав людини

У вступному словівін, зокрема, відзначив нагальні тенденції, що відбуваються в державі навколо боротьбиз корупцією:

-                    2016 року розпочато повноцінну системну діяльність антикорупційнихорганів: Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції. Результатиїх зусиль ми всі бачимо. Є справи, які розслідуються, є цифри зекономлених длядержави коштів. До позитивного прикладу слід згадати реалізацію першого етапуе-декларування. Однак, в країні так не створені Спеціалізовані антикорупційнісуди. Це суттєво гальмує поступ.

Учасники Засіданнянаголосили, що антикорупційна політика є на сьогодні пріоритетною для держави.Про це, зокрема, свідчать й результати опитування суспільної думки, проведеногоза підсумками 2016 року Українським інститутом майбутнього. Саме боротьбу зізлом корупції визначили у якості першочергового завдання держави 68% опитаних (!).

Постійні скаргивід населення на зловживання отримує й Міжнародний комітет з прав людини.Хабарництво чиновників, вимагання додаткової оплати за державні послуги, якімають бути безоплатними, корумповані правоохоронні органи, недоступністьправосуддя, інерція чиновників на місцях тощо.

З такими явищамикорупції громадянам доводиться мати справу постійно. З одного боку, вони бачатьфантастичні декларації чиновників центральних органів влади, з іншого щоднястикаються з хабарями. Вони бачать численні зловживання, але адекватних дійдержави в цьому напрямку поки не відчувають.

Учасники засідання вказали на певне сповільненняреформування антикорупційної системи та пробуксовування в роботі новостворенихорганів. Відзначили відсутність судових вироків відносно резонансних справостанніх років щодо чиновників-хабарників та колишніх високопосадовців.

На думку членів засідання Міжнародного комітету з правлюдини, подібна ситуація спотворює політику держави в очах населення. Існуєреальний ризик, що це буде трактуватись громадянами не як реальне бажаннявиправити ситуацію, а лише як спроба «випустити пару» соціального невдоволення.

-                    Держава створила й продовжує створювати антикорупційні інструменти.Проте, у своїй діяльності вони ще не досягли того ефекту, якого від них очікуютьгромадяни. На це є об’єктивні причини. Потрібен час. Неможливо подолатикорупцію за рік! Особливо коли ця система відносин вибудовувалась останнічверть сторіччя. Тим не менш, попри усі позитивні явища, існує й ризик того, щовкрай необхідні та нагальні реформи можуть зупинитися. І певні свідчення цьомувже є, - зазначив Нікіта Самбожук.

Просповільнення реформаторського антикорупційного «запалу» держави, на думкуприсутніх на Засіданні, свідчать і дані Transparency International про стан корупції в світі. Відповідно до висновків звіту цієї організації,незважаючи на прогрес, Україна за рівнем корумпованості залишається на одному рівніз Непалом, Іраном, Казахстаном, Росією, розділяючи з цими країнами «почесне»131 місце. Хоча ще минулого року Україна в цьому рейтингу була 130-ю.

Особливезанепокоєння членів Міжнародного комітету з прав людини викликає недостатняробота антикорупційних органів на регіональному рівні (місцевих громад). Аджесаме там переважна більшість громадян безпосередньо потерпає від корупції. Ісаме первинна ланка ще недостатньо охоплена антикорупційними нововведеннями.  

-           Ми постійно відслідковуємо ситуацію в цій сфері. Аналізуємоскарги громадян. Надаємо допомогу. Здійснюємо контроль за державними органами.Формуємо пропозиції. Основною метою нашої роботи в 2017 році я бачу у подальшомустворенні атмосфери несприйняття корупції у суспільстві, здійсненні тиску надержаву задля ефективної боротьби з проявами корупції, - підсумував Нікіта Самбожук.

За результатамиЗасідання було прийняте звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрівіз закликом активізувати зусилля в боротьбі з корупцією в державі. Середпершочергових завдань Міжнародний комітет з прав людини вбачає якнайшвидше формуваннясистеми Антикорупційних судів. Вони мають прийти на заміну традиційних, які довеливласну неспроможність ухвалювати незаангажовані рішення в антикорупційнихсправах.

Комітет такожзвертає увагу урядовців на необхідності ефективної антикорупційної політики нарівні місцевих громад.