Моніторинг фінансового законодавства (27 серпня – 2 вересня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках
На розгляд Верховної Ради України 26 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (№ 5865).
Мета: побудова системи здійснення регулювання, нагляду та запобігання зловживанням у відповідності з Принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO).
Законопроектом № 5865 передбачено запровадження нових категорій службовців – уповноважених Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на проведення інспекції, на проведення досліджень, на супроводження та на розгляд справ про правопорушення тощо.
З метою законодавчого закріплення незалежності та спроможності вітчизняного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків у Законопроекті № 5865 передбачається:
1) закріплення у законодавстві гарантій незалежності НКЦПФР, зокрема, шляхом передбачення:
- операційної незалежності НКЦПФР при здійсненні своїх повноважень;
- захисту працівників НКЦПФР від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання;
- установлення особливостей фінансування та матеріально-технічного забезпечення діяльності НКЦПФР;
2) надання можливості здійснення фінансування та матеріально-технічного забезпечення НКЦПФР за рахунок надходжень від надання НКЦПФР адміністративних послуг, сплати внесків на регулювання професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків та коштів, які надходять для НКЦПФР в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, інших джерел, не заборонених законодавством, а також надання НКЦПФР права самостійно розподіляти та розпоряджатися такими коштами;
3) забезпечення нагляду за процесом формування кошторису НКЦПФР та контролю за його використанням;
4) закріплення особливостей порядку прийняття, набуття чинності та оскарження актів НКЦПФР, зокрема, збільшення ролі у цьому процесі представників громадськості;
5) закріплення статусу працівників НКЦПФР, передбачення для них заборон та обмежень, а також встановлення їх відповідальності;
6) врегулювання питання проведення НКЦПФР інспекцій та досліджень;
7) удосконалення процедури розгляду НКЦПФР справ про порушення законодавства та порядку застосування заходів впливу та фінансових санкцій;
8) уточнення засад функціонування саморегулівної діяльності на зазначених ринках тощо.
З метою створення правових умов для приєднання НКЦПФР до Меморандуму IOSCO та забезпечення можливості здійснення міжнародного співробітництва НКЦПФР Законопроектом пропонується:
1) надання НКЦПФР повноважень щодо проведення досліджень для надання допомоги регулятору іноземної держави у рамках міжнародного співробітництва;
2) правові засади здійснення НКЦПФР обміну інформацією, зокрема, інформацією, яка містить банківську таємницю та персональні данні, а також забезпечення збереження інформації, отриманої в рамках міжнародного співробітництва.
Законопроект щодо створення умов для розвитку фізичних осіб - підприємців та підвищення прозорості їх діяльності
На розгляд Верховної Ради України 26 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб - підприємців та підвищення прозорості їх діяльності» (№ 5866).
Мета: запровадження нових та прозорих правил для суб'єктів спрощеної системи оподаткування.
Законопроект № 5866 передбачає:
- виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу окремих товарів;
- відновлення права фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;
- встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку в залежності від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (300 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);
- встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;
- унормування обліку доходів фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, – у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків – облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати – облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);
- надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.
Законопроект щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг
На розгляд Верховної Ради України 30 серпня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг» (№ 5876).
Мета: усунення законодавчої прогалини щодо податкової пільги для україномовних аудіокниг та стимулювання розвитку сфери україномовних аудіокниг.
Законопроектом № 5876 запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України доповнивши статтю 197 (Операції, звільнені від оподаткування) новим підпунктом, яким до переліку операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, доповнити операції з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
Вказане звільнення поширюватиметься також на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23363
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21296
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9949
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8979
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7731