ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику
13 доповідачів та груп Ради ООН з прав людини зажадали від РФ пояснень щодо нападів на енергетику України.
Ще 24 червня 2024 року Міжнародний кримінальний Суд видав ордери на арешт тодішнього Міністра оборони РФ Шойгу С.К. та Начальника Генерального Штабу Збройних Сил РФ Герасімова В.В. за умисні напади на енергетичну інфраструктуру України, від яких страждає все українське населення. Їхні дії кваліфіковано як воєнні злочини та злочини проти людяності, зважаючи на цивільний статус енергетичної інфраструктури України, на яку за звичайних обставин не можуть здійснюватися напади відповідно до принципів міжнародного гуманітарного права.
У свою чергу, російські посадовці не приховували, що головна мета цих нападів - змусити кожного українця пошкодувати про свій вибір захищати суверенітет та незалежність України. І дійсно, кожен мешканець України відчув на собі наслідки нападів, адже відсутність світла протягом тривалого часу суттєво ускладнювала як буденні процеси приготування їжі, так і функціонування підприємств та установ на всій території України.
На фоні цих подій, експерти Ради ООН з прав людини, які фіксують порушення прав людини та надають рекомендації відповідальним державам, зажадали пояснень від РФ щодо вжиття заходів спрямованих на припинення наведеної практики. Так, 22 жовтня 2024 року 13 спеціальних доповідачів, незалежних експертів та робочих груп ООН направили РФ комунікацію, де підкреслили необхідність припинити напади на енергетику, які становлять реальну загрозу ядерної катастрофи внаслідок неналежного функціонування атомних станцій. До кінця серпня 2024 року було зафіксовано щонайменше 22 хвилі непропорційних нападів, що також свідчить про їхню систематичність та широкомасштабність.
Зменшення спроможностей енергетичної інфраструктури України на дві треті значно ускладнює належне функціонування санітарних систем, опалення, закладів охорони здоров'я й освіти, що має серйозні наслідки для вразливих груп населення, особливо взимку. Тобто енергетика забезпечує функціонування об'єктів, які забезпечують виживання населення.
Більше того, в комунікації прямо було відзначено, що постраждалими від нападів є 37 мільйонів 900 000 тисяч осіб, тобто все населення України, що значно погіршує гуманітарну кризу та може бути прирівняно до катування та нелюдського поводження. Таке визначення кількості потерпілих на офіційному сайті комунікацій ООН є нетиповим, адже зазвичай мова йде про декількох чи десятки потерпілих, але ніяк не про мільйони.
Експерти ООН нагадали РФ, що практика залякування та катування співробітників Запорізької АЕС є неприпустимою та потребує розслідування задля притягнення винних до відповідальності, особливо зважаючи на те, що саме від цих працівників залежить безпечне функціонування АЕС. При цьому, саме українська енергетика забезпечує охолодження ядерних реакторів станції, чому прямо перешкоджають російські напади. Російська Федерація наражає світ на ризик серйозної ядерної катастрофи. На цьому фоні експерти безумовно нагадали РФ про низку міжнародно-правових зобов'язань, у тому числі в рамках Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Така комунікація є незвичною, адже підписана вкрай різноманітним складом експертів ООН, серед яких, до прикладу, є Спеціальний доповідач з питань зміни клімату, Спеціальний доповідач у сфері культурних прав, Спеціальний доповідач з питань сучасних форм расизму тощо. Це свідчить про те, що спеціальні процедури Ради ООН з прав людини цілком надають простір експертам для реагування на будь-які ситуації порушення прав людини. Хоч і ці механізми не мають власної армії для примусу порушника, а РФ навіть не спромоглась відповісти на комунікацію, подібні звернення значно посилюють позицію України в ході розвінчування російської пропаганди під час дипломатичних обговорень та міжнародних судових позовів, а також мають ставати надбанням суспільства задля медійного поширення.
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32684
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 15262
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
12281
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 10293
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5852