Перш за все, зазначимо це чітко, міжнародний арбітраж – це спосіб вирішення міжнародних спорів, що є альтернативою державним судам. Основне завдання міжнародного арбітражу полягає у тому, щоб швидко та ефективно вирішити міжнародний спір за допомогою простої та більш комфортної, ніж судова, процедури.
Будь-які сучасні бізнес-відносини у яких присутній іноземний елемент, викликають необхідність в ефективному способі розв’язання вже існуючих або ж майбутніх спорів. Одним із таких способів є саме міжнародний арбітраж, де незалежні та професійні арбітри розв'язують відповідний спір між сторонами та виносять рішення, що підлягає обов'язковому виконанню.
Коли ми чуємо про арбітраж?
Міжнародний арбітраж є "фігурантом" багатьох гучних конфліктів. До того ж його поширеність визначається широким колом спорів, які він компетентний вирішувати.
Напевно одним з найбільш яскравим прикладом таких справ є спір "Нафтогазу" та "Газпрому" стосовно контракту на поставку газу Україні та транзит газу територією України. Цей спір є одним з найбільших в історії міжнародного комерційного арбітражу за сукупним розміром позовних вимог - близько 125 млрд дол.
Досить часто ЗМІ публікують новини стосовно позовів українських інвесторів та українських державних компаній проти Російської Федерації щодо компенсації вартості майна, відібраного у них внаслідок анексії Криму. Тут, мова йде про інший вид арбітражу, а саме інвестиційний арбітраж, що є ефективним способом розв'язання спорів між іноземними інвесторами та країнами-суверенами з приводу порушення останніми міжнародних угод про захист інвестицій. От саме за допомогою інвестиційного арбітражу український Ощадбанк зумів виграти у Російської Федерації спір на більше ніж 1 мільярд доларів США за втрачені активи у Криму.
Міжнародний арбітраж не оминає навіть спорів між спортивними клубами або щодо трансфертів спортсменів. Такі конфлікти, а також інші, що стосуються спортивної індустрії, можуть бути предметом розгляду спортивного арбітражу.
Коли доцільно вибирати арбітраж?
Зазвичай, сторони обирають арбітраж коли хочуть розглянути спір ефективно, швидко, самостійно визначити процедуру організації арбітражного процесу, а також "відмежувати" державний суд від вирішення спору по суті.
Арбітраж також доцільно обирати у випадку, коли сторони хотіли б мати конфіденційність (закритість) розгляду справ, а також коли хочуть залучити в якості арбітра спеціаліста, який на їх думку, має необхідну експертизу у відповідній галузі бізнесу та зможе якісно дослідити специфіку правовідносин, що виникли.
Куди бігти?
Ключовим елементом у міжнародному арбітражі є арбітражна угода, тобто це угода згідно якої самі сторони і вирішують, що їх спори будуть розглядатись саме у арбітражі. Без угоди не буде арбітражу. Саме ж арбітражна угода повинна визначити вид арбітражу, а простішими словами "куди бігти" сторонам, якщо між ними виник спір.
Які ж секрети притаманні арбітражу?
1. Швидкість процесу, адже сторони самостійно обирають визначають порядок розгляду конкретних справ, який в арбітражі зазвичай проходить швидше, а ніж у державних судах.
2. Сторони самостійно обирають арбітрів, тобто тих "суддів", хто буде розглядати спір, – незалежних та кваліфікованих спеціалістів, що прямо впливає на підвищення рівня якості рішень, а також довіри до арбітрів.
3. Приватний характер є особливістю арбітражного процесу. Конфіденційність арбітражного процесу забезпечується закритими усними слуханнями, а також відсутністю загально-доступних рішень арбітражів.
4. Підставою для звернення до міжнародного арбітражу є письмова арбітражна угода, в якій сторони можуть визначити правила, за якими буде здійснюватися розгляд справи, кількість арбітрів та/або мову арбітражного процесу.
5. Міжнародний арбітраж характеризується наявністю механізму визнання і виконання арбітражних рішень, що закріплений не тільки на законодавчому рівні держав, а також і на рівні міжнародних актів. Так, міжнародне арбітражне рішення можливо визнати та виконати практично в усіх країнах світу!
Однак, чи існують недоліки у арбітражу?
В житті усе має свої сторони. Основною "ахіллесовою п'ятою" арбітражу є те, що процедура визнання та виконання, або ж процедура скасування арбітражного рішення проходить в державних судах, а отже існує небезпека зіткнення заявника з реаліями національних судових систем (довгий розгляд судом, формалізований процес, незадовільна увага до деталей тощо).
Проте, чи є цей недолік небезпечним?
В подальших частинах цього блогу, я доноситиму інші переваги та недоліки міжнародного арбітражу, природу його процесу, а також ті концептуальні особливості, які зумовлюють зростання інтересу до міжнародного арбітражу серед багатьох країн світу.
