В умовах боротьби з пандемією COVID-19 особливо небезпечна дезінформація стосовно вакцинації.
Під час пандемії COVID-19 загрозу для здоров’я людства та бізнесу економічно вразливих галузей (туризм, сфера розваг, освітні послуги та ін.) становлять:
• психологічний тиск неправдивої інформації; • неоднозначні формулювання та помилки; • навмисно розповсюджені фейки.
При обговоренні вакцини «Sputnik V» фейки висвітлюються у позитивному ключі:
• про готовність РФ організувати виробництво в Україні; • відмова від «Sputnik V» – свідоме вбивство українців/ок; • що незважаючи на вигідну ціну, корупційні схеми змушують купувати дорожчі вакцини.
Коли йдеться про вакцину «Pfizer», фейки формують негативне ставлення:
• винахідник вакцини сам не щеплювався нею через побічні ефекти; • попередження у секретних чатах від лікарів про шкідливість вакцини; • вакцинація лікарів у США – примусова.
Це впливає на настрої суспільства і низькі темпи вакцинації в Україні, яка належить до групи тих країн Європи, де розповсюдження вірусу відбувається найшвидше.
Однією з головних проблем, що перешкоджає щепленню, є недостатня комунікація влади із громадян(к)ами щодо підвищення його значення. На початку вакцинації вдалим кроком було щеплення у прямому етері перших осіб держави із широким висвітленням у ЗМІ, проте ця стратегія комунікації не отримала достатньої ефективності.
Побудова правильної комунікаційної стратегії, що включає широке висвітлення даних досліджень, результати яких носять позитивний характер, може допомогти переконати людей у важливості вакцинації якісними вакцинами Наприклад, інформація щодо результатів опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Ставлення до вакцинації від COVID-19», проведеного в березні 2021 року дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), 63% респондентів/ок за можливості хотіли би безоплатно щепитися від COVID-19, з них 31% – тільки певною вакциною. З людей від 60 років – 71% згодні безоплатно щепитися від COVID-19. Та все ж 34% населення не виявляють довіри до вакцинації, а 3% – ще не визначились.
Це не фейк, а публічна відкрита інформація, що міститься на офіційному сайті ЮНІСЕФ в Україні.
То як же розпізнавати фейки?
За змістом:
• назва статті вводить в оману щодо її змісту; • клікбейтний заголовок; • орфографічні помилки, граматичні помилки або дивні макети сторінок; • реклама, що містить тривожні образи, або згадки знаменитостей із клікбейтами; • агресивність розміщення оголошень – спливаючі вікна, що відволікають; • перебільшені твердження, емоційно навантажені розділи (презирства, обурення, злоби чи огиди); • логічні помилки, порушення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення, непослідовність висновків; • зображення та відео неякісні; • неоднозначні посилання, змінені дати подій.
За метою:
• реклами більше, ніж новин; • деталі та тон історії не стільки інформативні, скільки просто для розваги; • можна перевірити співвідношення реакцій та репостів у соцмережах (репостів більше, ніж лайків – накрутка).
За перевіреністю джерела:
• зображення та відео не датовані або не належать перевіреному акаунту чи особі; • дані, що вказують на автора/ку, не можна перевірити на справжність; • джерело відоме пародіями, недостовірне.
За відповідністю цитат:
• експерт(к)и не підтверджують справжність своїх слів у цитатах; • відсутні цитати організацій чи науковиць/ів для підтвердження змісту статті.
Будьте уважними, захищайте себе та інших від фейків і дезінформації.
