Політична осінь 2021: на що очікувати українцям?

Якими будуть головні теми до розгляду українського парламенту найближчим часом?

Осінні сесії Верховної Ради України та й взагалі – українська осінь в політичному плані – зазвичай найбільш «гарячий», конфліктний та, водночас, показовий період року, який показує хто є хто з-поміж народних обранців та які пріоритети мають найвпливовіші політичні кола країни. 

Традиційно, драматизм осінньо-зимових сесій парламенту пояснюється об’єктивними обставинами, серед яких прийняття, актуалізація питань тарифів ЖКГ та цін на газ. Однак, судячи із законодавчих ініціатив, що нардепи планують приймати в найближчі місяці – гаряче буде не лише через це.   

З-поміж головних тем та ініціатив, над якими депутати працюватимуть вже найближчими місяцями, можемо виділити:   

- Прийняття антиолігархічного законопроекту. Питання боротьби з олігархами – одне з пріоритетних як для президента, так і для монобільшості, яка вже другий рік поспіль всіляко демонструє виборцю виконання своїх обіцянок та дистанціювання від олігархічних кіл (часто не припиняючи всеохоплюючої співпраці з тими ж олігархами). Однак, судячи з того, у якому вигляді цей проект зайшов до парламенту на перше читання, реальна боротьба з олігархами не була головною метою його подання. Понад 1200 правок, які надали депутати перед голосуванням в другому читанні глобально не змінили ситуації, адже враховано з них було лише 13. Тому спроба винести цей законопроект на голосування вже найближчими днями та якомога швидше прийняти за спеціальною процедурою мимоволі наштовхують на думку, що боротьба з олігархами в нас залишиться на фасадному, демонстративному рівні. 

- Судова реформа. На початку минулого тижня президент і громадськість отримали тривожний сигнал від  Ради Суддів у вигляді провалу обрання кандидатів до Етичної Ради (перевіряє доброчесність ВРП). Провал голосування Ради Суддів є важливою перепоною до реформування української судової системи, а також на шляху до порозуміння та співпраці із західними партнерами. Окрім цього, такий крок є показовим свідченням того, що стара корумпована система робитиме усе заради свого виживання та збереження впливу – як судового, так і політичного.  Тому зустріч Президента із представниками суддівського корпусу та послами G7 навряд чи глобально вплине на ситуацію, а радше дозволить тимчасово зменшити градус напруги із Заходом. Натомість, парламент може опинитися в ситуації, коли законопроект про оновлення судової гілки влади потрібно буде переписати з метою мінімізації участі в цьому процесі представників старої системи.

- Кадрові перестановки в Уряді. Розмови про оновлення складу уряду ведуться ще з середини літа і, вочевидь, знайдуть своє логічне продовження у вигляді звільнення 3-5 міністрів нинішнього Кабміну. Такі кроки влади можна пояснити необхідністю нейтралізації суспільного негативу по відношенню до влади в цілому. Адже українські міністри останніми роками відіграють роль «іміджевих губок» - накопичують в собі антирейтинг, після чого безслідно зникають із політичної карти країни. По-друге, точковими замінами в Кабміні влада демонструє змінність української влади та її ліберальність: мовляв, у нас немає незамінних людей і кожен міністр може позбутися посади через свою неефективність. В той же час, Офіс Президента показує решті міністрів, що в будь-який момент на місці звільнених можуть опинитися вони. 

- Не менш цікавою з-поміж ініціатив депутатів є так званий «антитютюновий» законопроект №4358, який регулює продаж роздрібних товарів та тютюнової продукції зокрема. Після безлічі засідань профільного комітету, депутати дійшли до компромісного варіанту цього законопроекту, який, з одного боку, надає пріоритет заходам з охорони здоров’я та сприяє  зменшенню вживання тютюнових виробів. А з іншого, зважає на економічні показники та необхідність збереження робочих місць працівників у сфері роздрібної торгівлі. Однак, деякі депутати кров з носа прагнуть врахування своїх жорстких правок до цього законопроекту, які, за оцінками експертів, можуть призвести до втрати 20 тисяч робочих місць. Розслідування українських журналістів та аналітичних центрів наводять на висновок, що лобіюванням «потрібних» правок до проекту займаються представники ГО «Життя», які отримують за свою діяльність щедру винагороду від іноземних донорів. 

- Розгляд закону про столицю та зняття з посади Разумкова. Відносини між Банковою та мером Києва Кличком складно назвати лояльними. Очевидно, що центральна влада хотіла би отримати контроль над Києвом, оскільки в принципі, влада в Україні починається зі столиці. Тому не дивно, що нещодавно в комітетах парламенту відновили розгляд закону про столицю, яким пропонується розділення посад мера та голови КМДА. На щастя, така форма «обезголовлення» мера Києва не суперечить закону та Конституції України, хоча бажання звільнити Кличка через РНБО чи наказ Зеленського виглядало надто привабливим. 

Інше питання – спікер парламенту Дмитро Разумков. Незалежний, непідконтрольний та все більш незручний Банковій, він не вкладається в архітектоніку управлінців нинішньої влади, тому вже незабаром чутки про зняття Разумкова можуть вийти в зовсім-таки реальні голосування. До того ж, голоси з-поза монобільшості, нібито вдалося знайти.