Як Канада стала одним з найближчих друзів України
27 січня Україна та Канада відзначають 29-у річницю встановлення дипломатичних відносин.
У ці дні далекого 1992-го, щойно створеній Україні було складно передбачити, якою стане її подальша співпраця з Канадою. Сьогодні ж можна із впевненістю сказати: за роки незалежності ця країна стала одним із найближчих та найвідданіших наших партнерів.
Фундамент тісних взаємовідносин України з Канадою почав закладатися ще понад два століття тому – в період масової еміграції українців до Північної Америки. Нині ж чисельність етнічних українців у Канаді складає понад 1,3 мільйона осіб, що робить її другим за розміром представництвом наших співвітчизників у світі. І хоча у відсотковому співвідношенні українців там лише 3,5% від загальної кількості жителів, це не заважає їм бути потужною силою з просування українських інтересів.
У той же час, підтримка нашої держави діяльністю діаспори не обмежується. Кілька років тому я мав нагоду пройти стажування у Палаті Громад, де познайомився з низкою їхніх народних обранців. На моє щире здивування, значна кількість депутатів їхнього парламенту напрочуд добре знаються в українських питаннях, колись відвідували Україну або ж ставали авторами проукраїнських ініціатив. Ще більш промовистими є цифри: з-поміж 338 чинних членів Палати Громад Канади, понад 100 депутатів з усіх партій увійшло до Канадсько-Української парламентської групи співдружності.
За 29 років Україно-Канадських відносин, наші північно-американські друзі часто ставали першими, хто демонстрував свою прихильність до нас не тільки словом, але й ділом. Канада – перша іноземна держава, яка 2 грудня 1991-го визнала українську незалежність. Канадці стали першими, хто в 1994-му році підписав з Україною Декларацію про особливе партнерство – документ про наміри обох сторін поглиблювати співпрацю в різних сферах життя. Канадський уряд став першим у світі, де одні з ключових посад отримали етнічні українці: міністр фінансів Христя Фріланд (2015-році), міністр праці Меріен Михайчак (2015-2017) та заступник начальника Штабу оборони Пол Винник (2018-2019). Канада – єдина з країн Великої сімки, лідери якої відвідували незалежну Україну 5 разів (Кретьєн – 1 раз, Харпер – 3, Трюдо – 1). А після початку збройної агресії Росії проти України в 2014-му, саме Канада стала однією з перших, хто запровадив жорсткі санкції проти Кремля.
Власне, саме початок російсько-української війни та анексія Криму стали важливими тригерами для активізації двостороннього діалогу між країнами на найвищому рівні, який в результаті конвертувався у підписання низки важливих та таких необхідних для України угод.
З 1 серпня 2017-го року між нашими країнами діє Угода про вільну торгівлю, що вже відкрила чи ще відкриє (до 2024-го року) Україні унікальні можливості для торгівлі вітчизняними товарами в Канаді і навпаки.
У тому ж 2017-му було підписано Угоду про оборонне співробітництво між Міністерством оборони України та колегами з Канади. Нею передбачається можливість спільних оборонних досліджень, виробництва зброї та двосторонньої військової освіти. І хоч у перших двох пунктах особливими здобутками похвалитися ми не можемо, у плані військових навчань канадці роблять вагомий внесок у посилення обороноздатності української армії. Станом на кінець 2020-го року, у рамках програми Unifier, канадські військові інструктори провели понад 450 курсів для 22 тисяч представників ЗСУ.
Не оминули канадської допомоги і українські реформи. Практично усі якісні перетворення у сфері охорони здоров’я, виборчої системи, національної поліції, антикорупційної архітектури держави, децентралізації, соціальної політики тощо реалізувалися чи ще реалізуються в тому числі за рахунок канадської фінансової та експертної допомоги.
Що стосується питань культурної співпраці, то і в цій сфері в Україно-Канадських відносинах є певний прогрес. Окрім підписаної в липні 2019-го року Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів, що має відкрити українським митцям канадський ринок, між нашими країнами діє низка культурних програм обміну, стажувань та можливостей навчання.
Однією з таких програм є «Парляментарна Програма Канада-Україна» – стажування для українських студентів та молодих спеціалістів у канадському парламенті. Заснована в 1991-му році канадським юристом Ігорем Бардином та фінансована українською діаспорою, ця програма дала можливість понад тисячі молодих українців протягом кількох місяців стати помічниками депутатів Палати Громад та навчитися принципам демократичного управління. В 2019-му я мав нагоду взяти участь у КУПП та попрацювати в офісі ліберала Кевіна Ламуру та навіть відвідати прийом вдома в Джастіна Трюдо. Можу з впевненістю сказати, що схожі програми назавжди змінюють уявлення нашої молоді про демократію та важливість її становлення в Україні.

Безперечно, попри теплі та дружні відносини між Києвом та Оттавою, нам ще є над чим працювати. Особливої уваги сьогодні заслуговує питання лібералізації візової політики Канади. Статистика свідчить про те, що понад 20% українців, які планують візит до країни кленового листка, отримують відмову в отриманні візи. Проте, варто зазначити, що відсоток відмов з кожним роком стає все меншим. І це не може не тішити.
За 29 років офіційних міжнародних відносин, канадці доклали чимало зусиль для становлення справді незалежної та сильної України. Наразі ж ми маємо прекрасну нагоду, щоби віддячити особливим партнерам за підтримку. І про подарунок довго думати не треба. На його роль цілком згодилася б справжня боротьба з корупцією, успішна реалізація розпочатих реформ та демократичні перетворення в Україні.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 481
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 446
- Реформа "турботи" 152
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28963
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19230
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
14418
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12889
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10882