Імпічмент "по-нашому": реальна відповідальність чи "процедури задля процедур"?
Імпічмент - реальний механізм в більшості країн світу, який дозволяє контролювати діяльність Президента. Чи так це в Україні? Давайте розберемось разом!
Що ж слід розуміти під словом імпічмент? Вперше його було вжито в Конституції Сполучених Штатів Америки й розробники розуміли це як особливий порядок реалізації відповідальності вищих посадових осіб держави при наявності певних умов. В Конституції України також мова йде про імпічмент (стаття 111), але чи правильно ми розуміємо значення цієї процедури та чи не наділяємо її «магічним» смислом?
Слід нагадати, що питання прийняття закону про імпічмент Президента підіймається політиками для суспільства майже перед кожними виборами упродовж щонайменше 15 років. До речі, Президент України Володимир Зеленський вніс свою версію такого закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66009
Однак, Голова Парламенту повідомив, що така процедура наявна в іншому законопроекті, який вже прийнято депутатами, а саме: в Законі України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52517
В чому ж принципова відмінність цих двох проектів закону про імпічмент Президента? Здивуєтесь, але – абсолютно ніякої! Бо вся проблема в тому, що їх автори «обертаються» навколо статті 111 Конституції України, яка лише одним своїм існуванням унеможливлює зміщення Президента України з поста. І ось чому.
ПІДСТАВА ДЛЯ ПОЧАТКУ ПРОЦЕДУРИ
Стаття 111 Основного Закону визначає всього одну таку підставу: вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину. І таке формулювання значно обмежує Парламент в його повноваженнях щодо усунення Президента з поста.
До прикладу, Конституція Сполучених Штатів Америки містить серед підстав не тільки вчинення злочинів, але й корупцію (яка не завжди карається тільки за кримінальним законом), а також вчинення «інших важливих злочинів і правопорушень», які іменуються місдімінором.
Останні особливо цікаві для української реальності, оскільки під місдімінором розуміють будь-яке порушення Конституції чи закону, яке може підірвати довіру людей до Президента. До переліку таких можна віднести скасовані судом незаконні Укази, неправомірне втручання в роботу інших органів влади, які непідконтрольні Президенту тощо.
До речі, Президента США Річарда Ніксона пропонували відсторонити від посади лише за те, що «він особисто і через своїх агентів намагався отримати конфіденційну інформацію від Внутрішньої податкової служби», що мало наслідком «порушення конституційних прав громадян США». Це реальний результат наявності серед підстав найдієвішої – місдімінора!
СУБ’ЄКТИ ІМПІЧМЕНТУ
По-перше, народ не має права ініціювати процедуру відсторонення Президента України від посту! По-друге, стаття 111 Конституції України залучає до цього процесу Конституційний Суд України та Верховний Суд, котрі повинні надати свої висновки, без яких імпічмент неможливий.
І, якщо з КСУ все більш-менш зрозуміло, то включення в цей процес Верховного Суду викликає деякі сумніви. Не вдаючись в тонкощі, зазначу лише, що на цей орган покладаються обов’язки, які не властиві судовій владі в принципі – надання висновку «про попередню винуватість» Президента. Юридично така ситуація є абсурдною!
Більше того, процедура імпічменту це «позасудовий конституційний процес, за змістом якого парламент у разі вчинення злочину Президентом України може достроково припинити його повноваження, усунувши з поста». Саме так визначив це Конституційний Суд України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v019p710-03
Разом з тим, стаття 111 Конституції України пропонує суспільству юридичний оксиморон: участь судового органу в позасудовій процедурі! Вбачається, що залучення до процедури імпічменту якомога більшої кількості учасників, мало на меті не забезпечення дотримання закону, а унеможливлення дієвості такої процедури (особливо враховуючи постійні намагання контролювати суди).
ХТО ПРОГОЛОСУЄ?
Навіть якщо спеціальна слідча комісія Парламенту пройде «всі кола юридичного пекла», то для підтримки їх доповіді необхідно 338 голосів народних депутатів, що складає ¾ від складу! Абсолютно необґрунтована цифра, враховуючи, що для зміни Конституції необхідно значно менша кількість голосів.
За логікою виходить, що для України та українського народу важливішою є особистість Президента, аніж їхні права, устрій Української Держави? Не думаю.
До речі, за імпічмент Президента Сполучених Штатів Америки необхідна підтримка 2/3 голосів сенаторів.
ДЛЯ ЧОГО ЗАКОН ПРО ІМПІЧМЕНТ?
Виходячи з аналізу наведеного вище, висновок приходить сам по собі: ні для чого! Закон, який не має перспективи реалізації в майбутньому – «процедура задля процедури».
Перегони ж політиків «хто швидше внесе закон про імпічмент» без зміни статті 111 Основного Закону не мають нічого спільного із гарантуванням права громадян на контроль над Президентом, а є лише черговим флешмобом політиків перед виборами до Верховної Ради України.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21271
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 20227
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7973
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7716
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6996