Мала приватизація від Prozorro

Продажі – швидко, дорого, аукціон

 19 вересня 2022 р. в Україні діє нова програма малої приватизації. Держава та місцеві органи влади по всій країні жваво продають у приватні руки підприємства, ділянки, споруди, пакети акцій компаній, що їм належать.

Це вдалий стратегічний крок уряду до скорочення частки державного сектору, а також спосіб заробітку Фонду держмайна, який заодно має пожвавити економіку в умовах війни. Але головне — шанс інвестувати в заводик, торговий майданчик, склад чи офіс наразі є у кожного.

Де і що продає держава

Приватизація проходить на акредитованих e-майданчиках (маркетплейсах) сервісу Прозорро.Продажі, який також 19 вересня вперше запрацював з початку повномасштабного вторгнення. Всього їх майже півсотні, тож покупець може обирати той, який йому до вподоби.

Слід, однак, враховувати, що деякі типи активів мають обмеження стосовно кількості майданчиків. Тож перелік доступних маркетплейсів, які мають право продавати конкретний актив, оголошують в індивідуальних умовах конкурса кожного окремого аукціона на порталі Прозорро.Продажі.

Лише за перший місяць на 16 відкритих онлайн-аукціонах держава продала невеликих підприємств майже на мільярд гривень, що виявилось в 3,5 рази більше очікуваного. Найбільш популярними у бізнеса виявилися спиртові заводи та комбінати хлібопродуктів. Вірогідно тому, що їх можна модернізувати та виробляти продукти, які особливо важливі для продовольчої безпеки країни.

Підприємства, приватизовані за місяць

● Кобиловолоцький спиртзавод (Тернопільська область), проданий першим!

● Вузлівський спиртзавод (Львівська область).

● Подільський експертно-технічний центр Держпраці (Хмельницький).

● 72 % державних акцій ПрАТ «Проектно-конструкторський інститут конвеєробудування» (Львів).

● Борщівський спиртзавод (Тернопільська область).

● 100 % державного пакету акцій АТ «Еротрон» (Львів).

В селі Розсошенці на Полтавщині ціна аукціону злетіла у 260 разів! Підприємець придбав приміщення площею 258,2 кв. м на першому поверсі п’ятиповерхівки

Рекорди малої приватизації 2022

Рекордна невдача

Цілих 235 млн грн, за які один з покупців 11 жовтня 2022 р. виборов право викупити Вузлівський спиртзавод на Львівщині, він так і не заплатив. Тож 4,7 млн грн його гарантійного внеску за участь у торгах залишаться бюджету. А завод невдовзі зможе придбати покупець другої черги, який пропонував аукціону 130 млн грн за весь майновий комплекс, зі складами, виробничими приміщеннями автотранспортом та устаткуванням. Правда, одразу після для заключення договору купівлі-продажу йому знадобиться спочатку погасити заборгованість підприємства на користь ДП «Укрспирт», що складає суму стартової вартості заводу.

Рекорд кількості учасників та росту ціни

24 жовтня 2022 р. за право придбати нежитлове приміщення у селі Розсошенці під Полтавою змагались разом 44 покупця. В ході електронних торгів за звичайний офіс вони підвищили ціну зі стартових 25 тис. грн до 6,5 млн грн — у 260 разів!

Цим були побиті попередні два вересневі рекорди трьохкратного росту цін на Тернопільщині:

● Марилівський спиртзавод. Нагадаємо, за це підприємство змагались чотири учасники, які підняли ціну з початкових 54,3 млн грн.

● Кобиловолоцький спиртзавод. Вартість цього майнового комплексу шість покупців на торгах підняли з 25,2 млн грн до 70,253 млн грн.

Як стати покупцем

Взяти участь у малій приватизації можуть всі охочі відповідно до закону «Про приватизацію державного і комунального майна» (від 18.01.2018 № 2269-VIII):

● громадяни України та іноземні громадяни;

● юридичні особи, зареєстровані на території України;

● юридичні особи інших держав.

При цьому не доступно державне майно лише покупцям з офшорів, з нерозкритими бенефіціарами, з держави-агресора, з накладеними санкціями, а також олігархам та тим, хто раніше порушував умови приватизації. Повний перелік обмежень — у статті 8 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна».

Документи для участі у малій приватизації

Фізичні особи, які планують взяти участь у торгах, заповнюють заяву (у довільній формі) та готують копію паспорта громадянина України (іноземці — копія документа, що посвідчує особу).

Юридичні особи-покупці, крім заяви, збирають цілий пакет документів (стаття 14 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна»):

● Резиденти України — витяг з ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).

● Нерезиденти — документ про реєстрацію у державі місцеперебування (витяги з торговельного, банківського або судового реєстру тощо), перекладений українською.

● Відомості про кінцевого бенефіціара власника. Якщо його немає, то дані про відсутність такого та причини відсутності.

● Фінансова звітність на останній рік або квартал. Дана вимога накладає суттєві обмеження для новостворених підприємств, які бажають приватизувати.

Крім того, фізичні і юридичні особи підписують згоду взяти на себе зобов’язання щодо умов продажу, а також сплачують зі свого банківського рахунку (можно в кредит!) реєстраційний внесок та гарантійний внесок (20 % стартової ціни). При цьому головне, щоб держава банку платника не була включена FATF до переліку тих, що не співпрацюють у сфері відмивання злочинних доходів.

Якщо два аукціони одного й того ж об’єкта визнають такими, що не відбулися із-за відмови переможця сплачувати, сума гарантійного внеску зростає до 50 % стартової вартості об’єкта або до 30 мінімальних заробітних плат. Це зроблено для мінімізації участі недобросовісних учасників, що мають на меті зірвати аукціон.

У випадках, коли покупець залучає в ході приватизації кредитні кошти, повинен подати дані щодо кредитора, а також документ, що кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування.

Перелік об’єктів малої приватизації вражає — від пакетів акцій та незавершеного будівництва до культурних будівель та рухомого майна

Приватизація стала прозоріше та жвавіше

Механізм приватизаційного аукціону наразі максимально простий та публічний — хто дав найбільшу ціну, той забирає весь лот. Тож не існує ніяких домовленостей за закритими дверима!

На хід в електронних торгах дається 3 хвилини. Додатковий бонус — діє механізм оскарження результатів для захисту прав учасників.

В цілому процедура приватизації прискорилась, адже тепер:

● Для підписання протоколів результатів аукціону та договорів купівлі-продажу можна користуватись електронним підписом (КЕП).

● Скорочено строки онлайн-експозиції об’єкта до аукціону.

● Скорочено строки повторних аукціонів.

● До лота можна включати весь майновий комплекс об’єкта, незалежно від чинних арештів або обтяжень заставою (обтяження переходять до нового власника). При цьому дозволи та ліцензії таких комплексів переоформлюються автоматично.

● Після підписання та затвердження протоколу аукціону оператор електронного майданчика протягом 5 календарних днів перераховує до бюджету всі сплачені реєстраційні внески. Переможець своєю чергою протягом 20 робочих днів сплачує за об’єкт лота до бюджету, після чого отримує право підписати договір купівлі-продажу.

● Відомості про приватизацію публікують лише на офіційному сайті Фонду державного майна тут ↗ та в Електронній торговій системі (ЕТС) Прозорро.Продажі. Відсутня необхідність друкувати об’яву у паперовій газеті.

Підсумуємо

У Фонді держмайна впевнені — активність у малій приватизації є доказом сміливих намірів українського бізнесу попри військові дії підсилювати економічний фронт та створювати нові робочі місця.

Сервіс Прозорро.Продажі пропонує зрозумілі правила приватизації, тому сподіваємось, що довоєнні звинувачення з боку учасників торгів у чисельних зловживаннях, накшталт неправомірних дискваліфікацій та «ігор у хованки», залишились у минулому.

Україна запрошує інвесторів для участі у майбутніх аукціонах з малої приватизації, що стане драйвером післявоєнної відбудови країни та збільшення експорту українських товарів.