В контрабанді ліків винні не тільки контрабандисти
В Україні, як і в багатьох інших європейських країнах, контрабанда лікарських засобів набрала нових обертів через COVID-19.
Міністерством охорони здоров’я було рекомендовано цілу низку ефективних препаратів, які допомагають полегшити перебіг хвороби, але оскільки багато засобів не є доступними в Україні, чорний ринок отримав чудову можливість підзаробити.
Фальсифіковані та контрабандні ліки з найбільш небезпечних форм незаконної діяльності. Тут важливо розрізняти між ліками, які були сертифікованими за кордоном та нелегально ввозяться на територію України та підробками. Обидва типи є контрабандою.
Неправильно виготовлені препарати становлять особливу небезпеку для пацієнтів. Такі ліки можуть містити неправильну дозу діючого препарату або можуть мати зовсім інший компонентний склад, який може зробити препарат неефективним.
Усі види ліків можуть виготовлятися незаконно. Вони варіюються від звичайних знеболювальних препаратів до таких, які приймаються для схуднення чи ліків від онкологічних захворювань. Останні є дуже поширеними в Україні й часто є єдиним шансом для хворих протриматись довше, однак ризики для здоров’я є максимально великими.
Випадків контрабанди ліків є дуже багато, а таких, про які СБУ досі не відомо — ще більше. Так, наприклад, у липні було викрито міжнародне угруповання, яке займалося контрабандою і продажем лікарських засобів серцево-судинної, онкологічної невідомого походження. Ліки на загальну суму понад 3 млн грн передавались в Київ і Харків з території Росії та Західної Азії.
Проблема контрабанди лікарських засобів в Україні є старою і невирішеною більшою мірою через корупційні схеми, зарегульованість сфери охорони здоров’я, а також відсутність стимулу не вдаватись до кримінальної діяльності. Мисленнєвий процес в голові контрабандиста працює наступним чином: ними зважуються шанси успішного фінансового збагачення від продажу ліків і шанси загриміти у в’язницю. Якщо ймовірність збагачення більша, вони обирають цю опцію.
У країнах, де ефективно працює верховенство права, для боротьби з контрабандою принциповим є збільшення санкції за неї. В Україні, де в законі пише одне, а на практиці все по-іншому, треба більше зосередитись на виконанні існуючих законів. Але для цього самим правоохоронним органам має стати не вигідно покривати контрабандистів. Виходить замкнуте коло корупції та різного роду схем, які доповнюють одна одну.
Щоправда, іншою важливою частиною пазлу є споживач. На кожен товар є покупець і якби на українському ринку не було попиту на незаконні ліки, які незаконно ввозяться, то відповідно не було б і резону купляти в контрабандистів. Середньостатистичний український споживач, в якого проблеми зі здоров’ям, хоче мати не тільки власне можливість придбати препарати, які йому допоможуть, але й зробити це за найменшою ціною. Коли так товари не можна знайти на легальному ринку, споживач йде на чорний ринок. Законні ліки мають бути не тільки максимально доступними в плані ціни, але їх має бути знайти та купити легше, ніж ті, що пропонуються контрабандистами.
Таким чином, ключовим компонентом боротьби з контрабандою ліків має бути лібералізація регулювання ринку лікарських засобів з гарантуванням простого, прозорого та мінімально часозатратного процесу реєстрації лікарських засобів в Україні.
Восени 2016 року набрала чинності спрощена процедура державної реєстрації лікарських засобів. За нею ліки, які вже зареєстровані у США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді та ЄС, проходять експертизу в Державному Експертному Центрі МОЗ швидше. В середньому така процедура має тривати 7-10 днів, однак по факту вона займає набагато більше часу: в середньому десь рік. Враховуючи, що ми зараз проживаємо пандемію, яка досі залишається не до кінця зрозумілою і дуже непередбачуваною, рік — це ціла вічність. Ціна одного уколу, здатного врятувати життя, може злетіти й до 60 тис. грн. Крім контрабандистів, нам треба винити державу за таке абсолютно неприйнятне регулювання ринку лікарських засобів.
Відповідно до статті 3-ої Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ринок незаконних ліків є прямим посяганням на наше життя та здоров’я, і чим довше уряд продовжує ігнорувати процедурну зарегульованість державної реєстрації ліків, а точніше відсутність контролю за дотриманням існуючих законів, тим на більший ризик він наражає життя та здоров’я кожного українця.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11965
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2939
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2106
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2040
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2016