Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей?
Освіта в Україні між оптимізмом і демографічною кризою: чому потрібен національний аудит кількості дітей.
Що відбувається з українською освітою? Це залежить від кута зору. Якщо подивитися з боку педагогів, то бачимо картину, де вчитель отримує в середньому до 15 тис грн на місяць, а доктор наук, професор, за ставку при повні зайнятості – 12 тис грн. Водночас середня зарплата чиновників, що працюють в центральних органах влади, становить 47 тис грн. Отже, виникає питання про державні пріоритети.
Нещодавно поспілкувалася зі знайомими директорами середніх шкіл і вчителями – майже усі вони шоковані масштабами виїзду випускників за кордон. Мова не про поодинокі випадки, а прогресуючу тенденцію національних масштабів – молодь покидає Україну. Скільки молодих людей повернуться, наразі важко спрогнозувати, але неважко задатися питанням – які стимули у них для цього будуть? Нічого прагматичного в голову не йде, а стимули на кшталт «патріотизму» і «любові до України» тут можуть не спрацювати.
Якщо подивитися на освіту під кутом зору учасників нещодавньої конференції «Освіта нової України», то перед нами постане зовсім інша, оптимістична картина, як сьогодення, так і недалекого майбутнього. Тут і 22,6 млрд грн, які держава, за словами прем’єр-міністра, витратила протягом 2024-2025 років на трансформацію освіти, і побудова підземних шкіл-укриттів, і облаштування сучасних лабораторій, і модернізація майстерень у профтехах і коледжах, а також їдалень і кухонь у школах.
Дуже добре, що у важких умовах повномасштабної війни все перераховане робиться. Дуже добре, якщо, як стверджує міністр освіти, 164 тис українських дітей повернулися до очного навчання, а 7,5 тис учителів – із-за кордону. Дуже добре, що на доплату вчителям у 2025 році передбачили 12 млрд грн (хоча це мізерні доплати). Дуже добре, що в Україні відкрито 15 повноцінних підземних шкіл і ще понад 200 будуються. Але, на мою думку, влада, розвиваючи освіту, робить стратегічну помилку – виходить не з реалій, а з власних побажань та стереотипів. Така стратегія може призвести до катастрофічних наслідків.
Вважаю, що наріжним каменем розвитку освіти є чесна відповідь на наступні питання. Скільки дітей наразі проживає в країні? Скільки дітей, з тих, що виїхали, за найбільш консервативним прогнозом, повернуться в Україну після закінчення війни? Скільки дітей можуть виїхати з країни протягом найближчих років, якщо війна продовжуватиметься? І головне питання – на який сумарний дитячий ресурс може розраховувати Україна після війни в розрізі завантаження і трансформації системи освіти? З виробником освітніх послуг (державою) все більш менш ясно, але зовсім не зрозуміло, хто найближчими роками готовий споживати ці послуги. Від цього залежить, скільки витрачати на освіту, скільки педагогів та навчальних закладів нам потрібно і скільки трудових ресурсів врешті решт може отримати економіка.
У міністерстві освіти та науки вважають, що сьогодні в Україні навчається 3,7 млн дітей. Остання відома офіційна оцінка загальної кількості дітей в країні становить більше 6 млн, але це було тоді, коли населення України становило більше 40 млн людей. МВФ вважає, що у 2025 році на неокупованій українській території живе 32,9 млн людей. Отже, загальна кількість дітей також має бути скорегована. До уваги варто взяти, скільки українських дітей з початку повномасштабної війни виїхали за кордон. До речі, обсяги міграції є досить значними: тільки у 2024 році за даними Державної прикордонної служби з України виїхало та не повернулося 443 тис українців. Остання офіційна оцінка кількості наших дітей за кордоном становила більше 1,1 млн.
Існують також незалежні оцінки, і вони не менш тривожні. До прикладу, аналітик Данило Монін нещодавно у своєму ТГ-каналі навів власні розрахунки загальної кількості дітей, що залишилися в Україні. За його оцінками, дітей у нас залишилося близько 4,3 млн. За прогнозом Моніна, за такої кількості дітей Україна найближчими роками буде вимушена закрити 60% дитячих садочків, а також на 50% скоротити кількість шкіл та вчителів, бо просто не буде кого виховувати та навчати. Такий прогноз виглядає катастрофічним, а чи є він реалістичним можна дізнатися тільки після національного аудиту кількості дітей в Україні. Зробити це набагато легше, ніж перепис населення, останній з яких, до речі, відбувся в далекому 2001 році.
Тільки після проведення національного аудиту кількості українських дітей можна буде говорити про більш менш реалістичну стратегію розвитку освіти та цілі, яких має досягнути Україна в цій галузі. Додайте до цього цілком реалістичний прогноз експертів про те, що 2,5-3 млн українців, швидше за все не повернуться додому після війни. Отже, для забезпечення високих темпів зростання економіки нам необхідно буде швидко залучити в країну близько 3 млн мігрантів, серед яких буде приблизно до 1 млн дітей. Як це зробити – тема окремої розмови, але чи готова наша система освіти, вимоги якої стають дедалі жорсткішими, до роботи з мільйоном дітей-іноземців? Скоріше ні, ніж так.
Після війни Україна отримає демографічну «яму» на десятки років. Нам потрібні не просто мільйони трудових мігрантів, а мільйони трудових мігрантів, що залишаться жити в нашій країні та будуть активно народжувати дітей. Цьому також може сприяти система освіти разом із розумною державною політикою. Наприклад, навчаєшся в українському виші, створюєш або привозиш із собою родину – отримуєш привілеї із входження в українське громадянство. Така система може зацікавити громадян країн, що розвиваються. І тут знову питання, чи готова Україна, не кажучи вже про систему освіти, до такого? Звучить не так пафосно, як на згаданій конференції, але, на мою думку, більш реалістично.
Закликаю владу провести національний аудит кількості українських дітей та дати прогноз, на скільки з них може розраховувати Україна після закінчення війни. Як народна депутатка України, направляю депутатські звернення у відповідні державні органи: скільки дітей наразі знаходиться в Україні та за кордоном, скільки дітей навчаються в закладах освіти (в розрізі відповідних навчальних закладів), скільки дітей народжується/помирає та покидає територію України через міграцію їхніх батьків для проживання в інших країнах? Сподіваюся, що отримані відповіді допоможуть усім небайдужим подивитися на реформу освіти більш реалістично. Про відповіді органів влади на звернення повідомлю в окремому блозі.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 457
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 438
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18722
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12291
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10012
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7537
-
У застосунку Alliance з’явилась функція міжнародних P2P-переказів
Новини компаній 6345