Як отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме м

В статті обговорюється питання отримання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року №722 та набрання нею чинності.

24 грудня 2014 року, більш ніж через два місяці після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», Кабінет Міністрів України прийняв постанову №722, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі – Порядок доступу)та Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі – Порядок надання).

Нагадаємо, що вказаним Законом викладено в новій редакції статтю 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 28 в новій редакції встановлено, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження ,що містяться у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною. Визначено також, що для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру прав надається виключно за об’єктом нерухомого майна в електронній формі через офіційний сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення органам державної реєстрації прав та нотаріусам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Що стосується посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, адвокатів, нотаріусів, то інформація з Державного реєстру прав надається як за суб’єктом права так і за об’єктом нерухомого майна тільки в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідною посадовою особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу доручено визначити Кабінету Міністрів України.

На виконання саме цих норм Закону Кабінет Міністрів України і прийняв постанову від 24 грудня 2014 року №722 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень». Як встановлено п.6 ,ця постанова набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім абзацу другого пункту 5 Порядку надання, який набирає чинності з 1 березня 2015 року. Разом з тим, незважаючи на те, що п.1 постанови затверджено Порядок доступу, який визначає умови та підстави безпосереднього доступу посадових осіб,нотаріусів та адвокатів у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом та який, враховуючи п.6 цієї постанови, набирає чинності з 1 січня 2015 року, тут же п.3 постанови установив, що до 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції України.

Таким чином, Порядок доступу,що встановлений відповідно до норм закону,та який набрав чинності, не діє до 1 жовтня 2015 року. Також, необхідно звернути увагу на те, що навіть отримати інформаційну довідку у паперовій формі позбавлені адвокати та нотаріуси. З цього можна зробити висновок, що постанова Кабінету Міністрів України №722, в цій частині, прямо суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Що стосується Порядку надання, який затверджено цією постановою, то насамперед необхідно звернути увагу на те, що норми цього документу суперечливі, не узгоджуються між собою, а деякі прямо суперечать Закону, на підставі якого були прийняті. Наприклад, в п. 31 Порядку надання визначає за якими критеріями здійснюється пошук необхідних відомостей у Державному реєстрі прав через веб-сайт Укрдержреєстру. Одним із критеріїв визначено ідентифікаційні дані фізичної чи юридичної особи, тобто надається можливість отримати інформацію за суб’єктом права. Це прямо суперечить п.2 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де чітко визначено, що для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру прав надається виключно за об’єктом нерухомого майна.

Окремої уваги заслуговує також питання справляння плати за надання інформації, а вірніше справляння плати в тому випадку коли інформація не надається. Так, п.6 Порядку надання встановлено, що за надання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу чи інформаційної довідки справляється плата у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1204 «Про затвердження розміру і прядку використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру». У разі прийняття державним реєстратором, нотаріусом рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав або ненадання інформації в електронній формі у зв’язку з її відсутності у Державному реєстрі прав, плата за отримання такої інформації не повертається.

Це означає, що плата яка встановлена за надання певної послуги, а саме надання інформації з Державного реєстру прав, стягується за сам факт звернення за такою послугою, за послугу яку не надано. Тож запрошую всіх небайдужих правників до обговорення цього питання.