COVID-19: "чорний лебідь" чи закономірність?

Пандемія стала несподіванкою, хоча її передбачали.

В 2007 році американський есеїст і трейдер Нассім Талеб видав книгу «Чорний лебідь», в якій виклав свою теорію несподіваних непередбачуваних подій, що радикально змінюють нашу реальність. Він назвав їх «чорними лебедями». На його думку, такі події дуже важко прорахувати, вони застають людей зненацька, але через деякий час ми усі схильні їх трактувати в якості історично обумовлених і таких, що не мали альтернативи. Наприклад, до Першої світової війни безпосередньо призвів постріл терориста в Сараєві, який випадково зустрів свою жертву. Але у всіх підручниках історії ви прочитаєте ґрунтовне пояснення щодо непримиримих протиріч між потужними світовими державами, які нічим іншим крім війни закінчитись не могли. 

Тому коли в Китаї, а потім у Європі та США розпочалась епідемія COVID-19 преса, аналітики та експерти відразу заговорили, що це і є якраз той самий «чорний лебідь», який прилітає раптово і змінює все. Проте, сам Нассім Талеб відкинув таку трактовку подій і заявив, що пандемії можна було уникнути. І дійсно зараз «заднім числом» ми бачимо багато тривожних знаків з минулого, до яких можна було прислухатись: слова самого Талеба про загрозу вірусних епідемій, сказані в 2017 році, передбачення Біла Гейтса про небезпечні віруси 2015 року, низка публікацій вчених-вірусологів 2016-2017 років, про які, на жаль, знало лише вузьке коло їхніх колег. Та й сама динаміка епідемії давала можливість вбити вірус у зародку, але світові еліти виявились до цього не готовими. 

Ті самі експерти й аналітики, які сьогодні розповідають про «чорного лебедя» коронавірусу, багато років були заколисані показною перевагою людини над силами природи та незмінним курсом на прогрес. Як писав інший володар умів нашої епохи Юваль Ной Харарі: «Люди поступово стають богами й наближаються якщо не до безсмертя, то до значного подовження тривалості свого життя. Але раптом, буквально за кілька тижнів, весь світ ніби зіщулився, кожна країна загорнулася у власний кокон і почала війну з вірусом на виживання». 

Люди початку ХХ століття в так звану Прекрасну Епоху теж вірили у вічний прогрес та непереможність цивілізації. Але дві світові війни, пандемія іспанки, Велика депресія, Голодомор та Голокост підкосили ці вірування, й знадобилося кілька поколінь, аби самовпевненість людини відновилась й досягла апогею. 

Якщо COVID-19 і не є «чорним лебедем», то, безперечно, в наступні роки на нас ці «птахи» чекають в чималій кількості. Від нових вірусів до соціальних катаклізмів, війн і, можливо, навіть, радикального перекроювання політичної карти світу. Талеб дав кілька порад як напрацювати стійкість до цих явищ – своєрідний імунітет. Треба налаштовуватись на гірше, не довіряти тривалим точним прогнозам, відмовитись від поняття «норми», але хапатися за можливості, які обов’язково з’являтимуться. І для України це дуже важливо. Ми сьогодні дуже вразливі та нестійкі, ніби занедбаний будинок під час урагану. Але такий стрес-тест дозволяє нам позбавитись від усіх ілюзій, поглянути правді у вічі й, нарешті, розпочати модернізацію нашого спільного дому, аби він міг витримати виклики майбутнього.