Паспортизація зелених насаджень: досвід Нью-Йорку для Києва

Щорічно на зелене господарство в Києві витрачаються десятки мільйонів гривень. Будуються нові сквери, реконструюються парки, висаджуються нові дерева вздовж доріг.

Щорічно на зелене господарство в Києві витрачаються десятки мільйонів гривень. Будуються нові сквери, реконструюються парки, висаджуються нові дерева вздовж доріг. Аргументи такої масштабної діяльності дуже прості - Київ має повернути собі статус зеленої столиці Європи. Безперечно це правильна мета. І я, і мої колеги і більшість киян цю ідею повністю підтримують.

Однак дуже часто ми бачимо, що висадка нових дерев відбувається на одних й тих самих місцях. Багато дерев помирає через неналежний догляд. Виходить, що для того щоб посадити одне дерево, використовують 3-4 саджанці. А це все неефективність використання грошей платників податків. Виникає закономірне питання: “Як же підвищити ефективність ведення зеленого господарства?”

Відповідь на це питання знайшли у Нью-Йорку. Для підвищення ефективності там створили спеціальну карту, де позначено кожен зелений елемент благоустрою. Ще на етапі висадки саджанця на карті створюють спеціальну сторінку, де позначаються будь-які дії, що були з ним проведені, наприклад, полив або щеплення. Згодом проводиться контроль, чи прижилось дерево чи воно потребує додаткового догляду. Це дозволяє відповідним службам вчасно реагувати та приділяти більше уваги там, де це необхідно. Таким чином саджанці не гинуть, а місто стає ще зеленішим.

Така сторінка є і у дерев, там вказана порода, зображення листка, діаметр стовбура та точні координати розміщення. Відповідальні громадяни через цю сторінку можуть повідомити міську владу про те, що дерево пошкоджене. А працівники комунальних установ фіксують всі свої дії по догляду.

Згідно даних карти, в Нью-Йорку без урахування парків - 675 781 дерев, а економлять вони місту 111 млн. дол. на рік, в середньому одне дерево заощаджує місту 165 доларів.  Економічний ефект визначається багатьма чинниками і залежить від цілої низки показників. Серед них скільки дерево відфільтрувало дощової води, зберегло електроенергії, очистило повітря і знизило рівень діоксиду азоту в повітрі.  

Сумарно дерева в Нью-Йорку поглинають 285 тон СО2 на рік, фільтрують 3,7 млрд. літрів дощової води та зберігають 676 млн. кВт/год електроенергії.

Схожий проект розміщували волонтери в рамках Громадського бюджету міста Одеси. Може варто спробувати киянам? Зі свого боку, як голова постійної комісії КМР з питань екологічної політики готовий всіляко сприяти та допомагати. Чекаю на ваші пропозиції!