Чи сплачує ФОП податок на нерухомість за будівлю промисловості
Це запитання виникло, щойно п.п.є) п.п.266.2.2 ст.266 ПК України набув законної сили. Податківці вважають, що лише підприємства можуть використовувати цю пільгу, а ФОПи – ні. Чи це – правильно?
Довгий час суди, у т.ч. Верховний Суд, трактували п.п.є) п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України у різний спосіб, оскільки законодавець цей підпункт прописав доволі нечітко. Дивіться самі: «Не є об’єктом оподаткування <…> є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств». Оскільки, у наведеній нормі було використано словосполучення «промислових підприємств», то дехто з правників дійшли до висновку, що це - стосується саме підприємств, і аж ніяк не підприємців – фізичних осіб.
Втім, 17.02.2020 року, Верховний Суд вирішив змінити свою правову позицію, яку викладено у Постанові у справі №820/3556/17 (адміністративне провадження №К/9901/23672/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/87656460).
Суд вказав: «З урахуванням наведеного судова палата в цій справі вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа № 806/2676/17, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду)».
Тобто, для того, щоб ФОП міг бути звільнений від сплати податку на нерухомість, за п.п.є) п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, йому потрібно виконати такі обов’язкові умови:
Перший пункт на малюнку означає, що будівля повинна бути - промисловою. Як це перевірити? Зайти сюди: https://ips.ligazakon.net/document/FIN7058 та перевірити, чи підпадає будівля наведеним ознакам (підказка – шукайте код «1251»).
Другий пункт на малюнку означає, що ФОП, який шиє одяг, повинен мати відповідний КВЕД та відповідну будівлю. Скажімо, якщо у власності фізичної особи є будівля легкої промисловості – він може отримати пільгу. А от якщо у ФОПа лише пивоварня – то пільга не застосовується, окрім того випадку, коли ФОП має також КВЕД щодо пивоваріння та проводить таку господарську діяльність.
Третій пункт, пов'язаний із другим. На ньому наголосив Верховний Суд, зокрема у вже наведеній вище Постанові від 17.02.2020 року у справі №820/3556/17, де вказав, що: «Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.
Суд вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду».
Цю позицію було підтримано і в Постанові від 17.03.2020 року у справі №300/261/19 (адміністративне провадження №К/9901/20544/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/88277679 ). В ній, Верховний Суд дійшов висновку, що і на ФОП поширюється досліджувана пільга, але за умови, якщо будівля використовується під час підприємницької діяльності: «Встановлена нормою підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК податкова пільга має на меті стимулювання розвитку промислового виробництва, створення для цього сприятливих умов, в тому числі, фінансових. Оскільки позивач в 2017 році не здійснював промислового виробництва з використанням зазначених будівель, право на фінансове сприяння з боку держави у вигляді звільнення від сплати податку на промислові будівлі він не має».
Схожі правові позиції було підтримано Верховним Судом вже у квітні, зокрема, у Постанові від 01 квітня 2020 року у справі №120/4261/18-а (адміністративне провадження №К/9901/32733/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/88556825).
Тому, якщо ви – ФОП, і справа «дійшла до суду», потрібно надати всі докази, того, що ваша будівля використовується у господарській (підприємницькій) діяльності, право власності на таке майно (договір купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) та дозволи на проведення відповідних робіт, що отримані від державних органів. Перелік таких документів залежить від виду вашої діяльності.
І на останок, зверніть увагу на таке. Для ФОПів, податок розраховують податківці на та надсилають відповідне податкове повідомлення-рішення до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Тобто, в 2020 році, ви отримаєте рішення про сплату податку за 2019 рік. Якщо в 2019 році ви використовували свою промислову будівлю у господарській діяльності – нарахування податку є протиправним і податкове повідомлення-рішення можна оскаржити, у т.ч. мотивуючи свою скаргу (або якщо справа дійде до суду - мотивуючи позовну заяву) наведеними вище Постановами Верховного Суду. Але, пам’ятайте, що суд досліджуватиме: чи маєте ви необхідні докази використання будівлі у своїй господарській діяльності, чи – ні.
P.S. Якщо є запитання з даної проблеми, я - відповім. Будьте - здорові!
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 20830
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10741
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10248
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4613
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4267