Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
07.11.2016 16:30
Новомова як інструмент побудови Європи без європейців
Сьогодні можна зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії мігрантському вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Централ
Суїцидальна політика заселення європейських країн вихідцями з інших континентів супроводжується низкою інформаційних прийомів. Діапазон цих прийомів дуже широкий: від негласної цензури до підміни понять і створення новомови, покликаної цілком затуманити суть руйнівних процесів.Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 42102
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 32456
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15655
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
10502
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10319
Контакти
E-mail: [email protected]