Як не стати ворогами, маючи спільний бізнес
Створюючи спільний бізнес необхідно відразу подбати про те, щоб конфліктних і спірних питань було якомога менше
Існує поширена практика відкриття бізнесу шляхом об’єднання капіталів декількох осіб, які мають сімейні або дружні відносини.
Таке об’єднання спочатку грає позитивну роль - дозволяє розпочати якийсь бізнес, але з часом створює певні проблеми для засновників: хтось працює більше, а хтось менше, хтось ефективно, а хтось не дуже, хтось продовжує фінансувати, а у когось немає можливості або бажання. Виникають спірні і конфліктні ситуації. В народі ж не дарма кажуть: «Брат ти мій, а хліб їж свій». Тому при розподілі прибутку (якщо він звичайно є) виникають питання щодо справедливого визначення долі кожного. Якщо прибутку немає, то ситуація ще гірша. Після таких розбірок може виникнути ситуація, коли один із засновників побажає вийти з бізнесу. При цьому він часто претендує на ту вартість, яку вносив до статутного капіталу на початку діяльності.
Це приблизно нагадує ситуацію, коли при розлученні один із подружжя вимагає повернути ті кошти, які їм подарували на весілля його родичі. При цьому вони прожили багато років разом і давно вже ці кошти витратили на подорожі, побутові цілі, одяг, взуття, харчування.
Тож ділити можна і потрібно те, що є у подружжя на момент розлучення.
Так і у бізнесі. Співвласники повинні розуміти, що кошти чи майно, які вони внесли до статутного капіталу підприємства стають власністю цього підприємства, а засновник натомість отримує долю у статутному капіталі, яка вказує якою частиною активів він володіє у спільній власності. Відповідно до своєї частки він має право претендувати на частину отриманого прибутку, або на частину спільної власності при виході із складу засновників. Тобто, якщо за час діяльності активи бізнесу збільшилися, то він може отримати більше, ніж вносив на початку діяльності, якщо ж підприємство збанкрутіло – нічого не отримати.
Отже, поділу підлягає те, що є у власності підприємства на момент виходу зі складу засновників
Для того, щоб в ході діяльності виникало менше спірних питань, потрібно, незважаючи на ступінь родинних зв’язків і довіри, максимально все прописати у статутних та розпорядчих документах створеного підприємства. Доцільно буде визначитися з вкладом кожного у спільну діяльність:
- Якщо засновники є працівниками створено підприємства, то за роботу повинні отримувати заробітну плату, встановлену відповідно до займаних посад (і вона може бути дуже різна).
- Якщо підприємство потребує залучення додаткового фінансування, то власники повинні або ж внести особисті кошти у тому розмірі, яка відповідає частці кожного, або ж залучити кошти іншим чином, наприклад взяти позику. Якщо ж фінансує один із засновників, то йому належить відшкодувати втрачені відсотки, які б він отримав розмістивши ці кошти на депозитному вкладі, або ж відсотки, які б підприємство заплатило банку за отриманий кредит (але розмір цих відсотків повинен бути оговорений і погоджений між учасниками до залучення коштів). Як каже народна приказка: «Чим точніше розрахунок, тим міцніша дружба».
- Якщо засновники не задоволені роботою того з них, хто, наприклад, взяв на себе керівництво підприємством, але при цьому інші не хочуть чи не можуть виконувати ці обов’язки, то потрібно залучити досвідчену сторонню особу, тобто найняти на роботу керівника, який буде управляти підприємством та бути підзвітним і підконтрольним засновникам. Доцільно оплату праці і стимулювання такого керівника пов’язати з кінцевим результатом роботи підприємства.
Такі і подібні заходи допоможуть зняти частину «гострих» питань, які можуть виникати у роботі.
Отже, якщо засновники при створенні та в процесі діяльності спільного бізнесу усі умови роботи та фінансування закріплятимуть у розпорядчих документах та будуть керуватися ними, то спірних питань і приводів для образ та непорозумінь буде значно менше.
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 93
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 85
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 33213
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 23130
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7024
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2292
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 1915
