Чому безбар’єрність у лікарнях — це не тільки про пандуси, а про доступність кожного етапу отримання медичної допомоги.
Коли ми говоримо про безбар’єрність, найчастіше уявляємо пандус біля входу, але справжня доступність — це не лише про зовнішній вигляд будівлі. Це про те, чи зможе пацієнт у візку дістатися на обстеження. Чи донесе медсестра важке обладнання на п’ятий поверх. Чи не стане стара кабіна ліфта черговим випробуванням для людини, яка і так щойно пережила операцію.
Доступність все ще залишається проблемою
Сьогодні в Україні приблизно 3 мільйони людей з інвалідністю, з них 300 тисяч отримали такий статус від початку повномасштабного вторгнення. Але до маломобільних груп належать і люди з хронічними захворюваннями, порушеннями зору, слуху, батьки з маленькими дітьми, люди похилого віку. Усі вони щодня зіштовхуються з архітектурними й інфраструктурними бар’єрами.
У медичних закладах це питання особливо гостре. Від того, наскільки зручно організований доступ до відділень, навігація чи навіть звичайний ліфт, залежить не лише комфорт пацієнта — іноді це визначає, наскільки швидко він отримає допомогу. У цьому сенсі лікарняний ліфт — не просто технічний обʼєкт. Це точка дотику між людиною й медичною послугою.
З 2021 року НСЗУ вимагає від закладів, які прагнуть працювати за Програмою медичних гарантій, обов’язкової доступності. Це включає наявність не лише пандусів, а й ліфтів, навігації, адаптованих санвузлів. Також з 2019 року діють державні будівельні норми (ДБН В.2.2-17:2006), які прямо зобов’язують медзаклади забезпечувати безбар’єрний простір.
Але, за результатами моніторингу Мінрегіону, лише 20% із понад 93 тисяч обстежених об’єктів у 2024 році були визнані повністю доступними для маломобільних груп населення.
Лікарняний ліфт — інженерна задача з людським виміром
Вимоги до лікарняного ліфта — значно суворіші, ніж до звичайного пасажирського.
По-перше, кабіна має бути достатньо просторою, щоб у ній вміщувалися ноші або каталка, медперсонал і супровід.
По-друге, плавність руху — важливий аспект, особливо для пацієнтів, які перебувають у ліфті на ношах чи в інвалідних візках. Завдяки використанню сучасних технологій, таких як частотні перетворювачі, ліфт забезпечує плавне прискорення та зупинку. Ці пристрої регулюють швидкість двигуна, дозволяючи ліфту уникати різких поштовхів або ривків, що знижує ризик дискомфорту та підвищує безпеку пасажирів.
По-третє, підлога ліфта має точно співпадати з рівнем поверху, щоб пацієнти могли безпечно заїжджати у візках. Для уникнення випадкового притискання дверима, сучасні системи можуть оснащуватися інфрачервоною завісою — екран зі 154 променів, що реагує на будь-яку перешкоду, зупиняючи двері.
Ще один важливий елемент — режим пріоритетного виклику: коли потрібна термінова госпіталізація, медик може активувати спеціальний сигнал, і ліфт прибуде негайно, ігноруючи інші виклики. У критичній ситуації це рятує дорогоцінні хвилини.
Освітлення в кабіні — окрема тема. Світлодіодні лампи з природним спектром, які не мерехтять, забезпечують комфорт для пацієнтів після операцій або людей з підвищеною чутливістю — їх не дратує світло, і вони не втрачають орієнтацію. Це не дрібниця, а частина середовища, де людина відновлюється.
Не менш важливі гігієнічність (оброблювані матеріали всередині), захисні буфери по периметру (для збереження цілісності конструкції при транспортуванні каталок) та відповідність міжнародним стандартам ISO 4190-1:2010.
Інфраструктура — це вибір
Ми всі хочемо бачити лікарню як місце турботи. Але ця турбота починається не з рецепції — вона починається з доступу. З того, чи зможе пацієнт на візку безперешкодно дістатися на обстеження, чи встигне лікар у критичний момент скористатися ліфтом, чи не стане підйомник черговим бар’єром замість підтримки.
Безбар’єрність — це не додаткова опція. Це базовий стандарт медичного простору, який формується спільними зусиллями. Адміністрація медзакладу забезпечує врахування норм доступності під час закупівель і реконструкцій. Бізнес — втілює ці вимоги у зручні й безпечні рішення. Держава — контролює дотримання стандартів і підтримує пріоритет безпеки на всіх етапах. Кожна з цих сторін має свою роль. Але результат — спільний: лікарня як частина безпечної та доступної інфраструктури.
