Президентський пакет законопроектів: що нового запропонує інвесторам Україна?
Американські та європейські компанії впродовж 5 років витратять $1 трлн на виведення виробництв з Китаю. Для України - це нові можливості.
Пандемія коронавірусу – це не тільки шок, а й нові економічні можливості для України. Карантинні обмеження, які «протестував» на собі увесь світ, показали, що діюча глобальна система розміщення виробництв в світі, м’яко кажучи, не досконала.
Китай був найбільшим промисловим майданчиком, який до пандемії працював як годинник. Більшість товарів, від електроніки до медичних масок, вироблялись саме у Піднебесній. Збій у китайському виробництві у зв’язку з Covid-19 відчули на собі і Штати, і Євросоюз, і ми з вами. Всьому світу довелося згадати, що таке дефіцит.
Тому сьогодні у бізнесових колах все більш активно обговорюється можливість поступового переміщення виробництв з Китаю до інших країн. За оцінками аналітиків Bank of America (BofA), американські та європейські компанії впродовж п’яти років витратять близько $1 трлн на виведення виробництв з Китаю, зокрема, до Східної Європи. Для України ця ситуація відкриває нові можливості та перспективи.
Для того, аби ними скористатись, варто власноруч створювати умови, цікаві інвесторам. Це завдання вирішує президентський пакет інвестиційних законопроектів - №3760, №3761 та №3762. Впродовж останніх місяців вони були ухвалені у першому читанні, у другому парламент готується розглянути їх у жовтні.
Умови до інвестпроекту
Вперше про необхідність надання широких пільг інвесторам президент Володимир Зеленський заявив під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Тоді найбільше дискусій викликала пропозиція глави держави запровадити в Україні інститут «інвестиційних нянь», тобто, персонального менеджера від UkraineInvest, який буде наданий кожному інвестору, який буде реалізовувати в нашій державі проект зі значними інвестиціями.
Критерії як до самого інвестора, так і проектів, визначені у законопроекті №3760. Так, на спеціальні умови від держави можуть розраховувати інвестиційні проекти, вартість яких від 30 мільйонів євро. При цьому, в рамках проекту має бути утворено щонайменше 150 робочих місць на рік із зарплатою на 15% вищою за середню у певному регіоні. Строк реалізації проекту зі значними інвестиціями не повинен перевищувати п'яти років.
Проект зі спеціальними умовами від держави може бути реалізований у певних галузях. Закон встановлює, що це переробна промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, охорона здоров’я та спорт.
Якщо інвестор виконує ці вимоги, він отримує від держави податкові та митні пільги, пріоритетне право на земельну ділянку, знижену ставку земельного податку, а також підведену інфраструктуру та комунікації, що також має забезпечити українська сторона. Та персонального менеджера на рівні уряду – «інвестиційну няню», завдання якого полягає у допомозі у подоланні української бюрократії та документальне супроводження проекту.
Таким чином, держава допоможе зекономити до 30% від планового обсягу витрат за інвестиційним проектом, всі ці умови будуть прописані в інвестиційному договорі.
Пропозиції пільг
До податкових преференцій, які отримає інвестор - скасування ПДВ та мита при імпорті обладнання, яке буде задіяно у інвестиційному проекті. Особливий період ввезення обладнання без сплати мита та ПДВ буде діяти з 1 січня 2021 року до 1 січня 2035 року.
Перелік такого обладнання визначатиме уряд, разом із укладенням відповідного спеціального інвестиційного договору. До самого обладнання також є певні умови: воно має бути новим та виготовленим не раніше, ніж за 3 роки до дати реєстрації інвестиційної угоди та обов’язково задіяне у реалізації інвестиційного проекту.
Додатково інвестор буде звільнений від сплати податку на прибуток, а також, в рамках інвестпроекту буде надана пільга із земельного податку. Органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати індивідуальні ставки земельного податку для інвесторів, в тому числі, повністю звільняти їх від сплати податку на землю.
Ще один важливий нюанс: для затверджених інвестиційних проектів буде забезпечене переважне право користування землею. Якщо вона необхідна для реалізації проекту, вона може бути примусово відчужена на користь інвестора.
Додаткові вимоги
Спеціальними інвестиційними умовами можуть скористатись як українські компанії, так і іноземні. Водночас, програма розрахована на приватний бізнес із прозорою структурою власності. Під дію законопроекту не підпадають офшорні компанії, компанії, які не розкривають кінцевого бенефіціара, або які походять з країни-агресора.
Впродовж останніх 15 років в Україні реалізовані лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 мільйонів доларів. При цьому, лише один з них був спрямований на формування доданої вартості. Минулого року надходження прямих іноземних інвестицій склали 2,5 мільярдів доларів. У наших сусідів – Польщі та Чехії – щороку інвестиційні надходження в 3-4 рази вищі за українські показники.
Для того, щоб змінити ситуацію, ми маємо змінити і правила гри. Всі три інвестиційні законопроекти наразі перебувають на фінальній стадії доопрацювання та у найближчі тижні можуть бути розглянути парламентом. Шанси, для того, щоб запустити процес та увійти в новий 2021 рік з новими пропозиціями для інвесторів сьогодні є дуже високими.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26689
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15942
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9722
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9534
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 9202